Курси НБУ $ 45.34 € 49.86
Операція «Заморожена курка» на Ковельській і якою буде погода на Волині в ці дні

У природи немає поганої погоди! Поцілункового Вам дня!

Фото: ukr.net.

Операція «Заморожена курка» на Ковельській і якою буде погода на Волині в ці дні

Сьогодні, 19 листопада, в Луцьку очікується хмарна погода з проясненнями. Невеликий дощ. Вітер південно-західний, 5–10 м/с. Температура повітря вдень – 10–12°С тепла

По області – хмарна погода з проясненнями. Вдень місцями невеликий дощ. Вітер південно-західний, 5 –10 м/с.

Температура повітря вдень 8 –13°С тепла.

Температура повітря вдень по області – 8 –13°С тепла. Місцями невеликий дощ.

А ось 19 листопада по області буде переважно без опадів, інформує Волинський обласний центр з гідрометеорології.

Графік прогнозу погоди від Українського гідрометеоцентру:

Фотоскрін: meteo.gov.ua.
Прогноз погоди на 18 – 23 листопада. Фотоскрін: meteo.gov.ua.

 

Реклама Google

А що нам віщує Sinoptik.ua?

Фотоскрін: sinoptik.ua.
Нічний сильний дощ у Луцьку вранці послабшав. Удень на деякий час він припиниться, а ввечері може піти знову, проте вже значно сильніше. Фотоскрін: sinoptik.ua.

 Усміхніться!

«Операція «Заморожена курка»: на Ковельській чужих велосипедів не беруть».
«Операція «Заморожена курка»: на Ковельській чужих велосипедів не беруть». Фотоколаж: volyn.com.ua / chatgpt.com.

 Операція «Заморожена курка» на Ковельській

Був звичайний сонячний вівторок. Листоноша Сергій, чоловік душевний, але трохи забудькуватий, котив свого бойового «Україна» вулицею Ковельською. У сумці – святе: пенсія для баби Орисі, яка мешкала в приватному секторі, де кожна хвіртка скрипить, як незмащений віз.

Сергій притулив свого залізного коня до паркану, поправив кепку і пішов у двір. А там же ритуал! Поки баба Орися знайде окуляри, поки перерахує кожну купюру, поки розкаже, що тиск у неї «як курс долара – тільки вгору», і насипле в кишеню торішніх горіхів – минає хвилин десять.

Тим часом повз двір проходив місцевий «елемент» на прізвисько Шнурок. Побачивши нічийний велосипед із поштовою сумкою на багажнику, Шнурок вирішив, що сама доля усміхнулася йому на опохміл. Недовго думаючи, він застрибнув на сідло і рвонув у бік центру, крутячи педалі так, ніби бере участь у «Тур де Франс».

Сергій вийшов із воріт, жуючи горіх, глянув на паркан і завмер. Велосипеда не було. Листоноша тільки встиг відкрити рота, щоб видати на всю Ковельську багатоповерхову тираду про моральне обличчя крадіїв, як почув за рогом дикий вереск, тріск пластику і глухий звук падіння тіла на асфальт.

А річ у тім, що назустріч Шнурку, легкою, неквапливою ходою людини, яка нарешті вирвалася у законну відпустку, йшла оператор відділення «Укрпошти» Рита Володимирівна – тендітна мініатюрна білявка з ідеальним каре. Вона щойно вийшла з супермаркету, несучи в кожній руці по важкому пакету, які разом важили, мабуть, більше за неї саму: в одному – три кілограми цукру, кавун і гречка, в іншому – олія, картопля і заморожена курка.

Рита Володимирівна, маючи сорок років стажу роботи з чергами в день виплати комуналки, мала реакцію мангуста і зір орла. Вона миттєво впізнала легендарний велосипед Сергія з прив'язаним синьою ізолентою крилом і миттєво оцінила «ліве» обличчя на сідлі.

Материнський інстинкт працівника пошти спрацював безвідмовно. Рита Володимирівна не стала кричати «Стій!». Вона просто розкрутила праву руку з пакетом, де лежала заморожена курка, як пращу, і запустила цей «снаряд» на випередження.

Курка влучила точно в переднє колесо. Велосипед став дибки, Шнурок зробив у повітрі красиве сальто і приземлився прямо в клумбу з чорнобривцями. Не встиг він оговтатися, як зверху на нього блискавкою влетіли п'ятдесят кілограмів чистої люті та залізного поштового авторитету, підкріплені пакетом із цукром – Рита Володимирівна заламала йому руку так професійно, що позаздрив би й спецназ.

 Рита Володимирівна заламала йому руку так професійно, що позаздрив би й спецназ.

Коли задиханий Сергій добіг до місця події, картина виглядала феєрично: маленька білявка впевнено притискала коліном до землі здорового дядька, спокійно поправляючи своє ідеальне каре, і вичитувала його таким крижаним тоном, ніби він прийшов отримувати посилку без паспорта і за п'ять хвилин до закриття.

– Ти куди поїхав, іроде?! – дзвінко гриміла вона. – У нас по маршруту ще шість будинків не закрито! Хто за тебе звітувати буде, Пушкін?!

Сергій підійшов, подивився на погнуте колесо, на розчавлений кавун, на переляканого Шнурка, який уже сам просився в поліцію, аби тільки його зняли з-під цієї жінки, і тихо сказав:

– Рита Володимирівна, ви ж у відпустці…

Вона глибоко зітхнула, встала, обтрусила спідницю, підняла вцілілу заморожену курку і відрізала:

– Серьожа, колишня поштарка – це як колишній розвідник. Таких не буває. Забирай свій транспорт, а я пішла, бо мені ще борщ варити, а через цього паразита у мене кавун тріснув!

Відтоді на вулиці Ковельській велосипеди залишають навіть не пристебнутими. Бо всі місцеві злодії знають: десь поруч може йти Рита Володимирівна з покупками.

Зараз також читають: Ворожа атака на Волинь: область атакували 11 безпілотників.

Telegram Channel