ГОЛОВНИЙ МІЛІЦІОНЕР ОБЛАСТІ ОГОЛОШУЄ ВІЙНУ "ВПЛИВОВИМ ЗЛОЧИНЦЯМ"

Четвертого серпня міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко представив волинським правоохоронцям нового виконуючого обов’язки начальника управління МВС України в області полковника міліції Віктора Швидкого. Процедура ця була настільки швидкоплинною, що присутні майже нічого не взнали про керівника волинської міліції. А цими днями у мене з’явилась можливість у спокійній невимушеній обстановці поспілкуватись з ним на його робочому місці.
Відразу відзначу, що Віктор Васильович виявився досить приємним і щирим співрозмовником, відповідав на усі запитання коротко і конкретно, навіть на гострі. При цьому його не покидали усмішка і доброзичливий погляд.

Роман ФЛІШАРОВСЬКИЙ

— Вікторе Васильовичу, вибачте за відвертість: ви — черговий привозний начальник УМВС України в області. За п’ять чи шість останніх років на цій посаді працювали В’ячеслав Ходирєв, три Олександри — Євлошевський, Справедливий, Кміта, згодом — Михайло Лебідь. І якщо бути відвертим, то ніхто з них не залишив доброго сліду в роботі.
— Я розумію ваш натяк. А відповім так. Я приїхав сюди працювати. Чесно і сумлінно. Міністр поставив переді мною конкретні завдання і визначив певний час для їх виконання. Він особисто контролює нашу роботу. Я запевнив і Юрія Луценка, і хочу запевнити усіх волинян, що з усією відповідальністю буду ставитись до виконання своїх обов’язків. Я добре усвідомлюю, що від мене, поки що як начальника волинської міліції, вимагається, і бачу шляхи вирішення усіх головних проблем.
— Про проблеми ми ще поговоримо. А спочатку хотілося б, щоб ви представились нашим читачам.
— Народився я у 1956 році на Дніпропетровщині у селі Миколаївка неподалік Кривого Рогу. Закінчив металургійний інститут, у 1981 році за комсомольською путівкою пішов працювати у міліцію. Згодом був призначений першим заступником начальника міського управління внутрішніх справ — начальником відділу карного розшуку. Це було у Кривому Розі — місті майже з мільйонним населенням, із досить складною криміногенною обстановкою. Два з половиною роки пропрацював першим заступником начальника УМВС у Закарпатській області. Після цього був переведений на аналогічну посаду у Дніпропетровську область. А уже звідти прибув на Волинь.
— А раніше ви бували у нас на Волині?
— На жаль, до призначення не пощастило побувати у ваших краях, хоча багато чув про знаменитий Світязь, знав, що ваша область, як і Закарпатська, — прикордонна, що є специфікою для роботи правоохоронних органів. А ще був буквально шокований, коли почув про вбивство начальника Луцького міськвідділу внутрішніх справ Сергія Швачки. Дуже прикро, що цей злочин так і по сьогоднішній день не розкритий.
— Кожен з п’яти ваших попередників заявляв, що справа його особистої честі встановити, затримати і віддати до суду вбивцю Швачки...
— Можливо, те, що не вдалось зробити колишнім начальникам, пощастить здійснити мені. Я дуже цього хотів би.
— З чого почали ви свою діяльність на Волині?
— Насамперед знайомився зі своїми майбутніми колегами по роботі, так би мовити, вирішував кадрові питання. Хочу сказати, що переважно я задоволений тими людьми, які сьогодні тут працюють. Найбільше мене радує, що є справжні професіонали, досвідчені, віддані справі фахівці.
— У попередні роки новопризначені “варяги” привозили цілі команди “своїх” людей. Як діятимете ви?
— Хочу сказати, що я змушений запросити на Волинь кількох високопрофесійних правоохоронців. Є вільні вакансії, котрі вимагають значного посилення роботи міліції. Хочу особливо підкреслити, що нікого з посад я не звільняв, а просто маю намір, образно кажучи, посадити нових людей у три порожні крісла. Скажімо, у Луцьку надзвичайно висока злочинність, а процент розкриття — низький, нижчий, ніж у середньому в Україні, особливо, що стосується пограбувань, квартирних крадіжок. Потрібні нові підходи у боротьбі зі злочинністю, більш професійні. Тому очолити луцьку міську міліцію я запросив досвідченого начальника Нікопольського МВВС. Підсилимо ми також відділ по боротьбі з економічною злочинністю. Тут вільна посада заступника начальника, яку займе працівник дніпропетровської міліції. Вимагає поліпшення роботи кримінальний блок, де, я вважаю, теж потрібний досвідчений керівник відділу карного розшуку. Тому, я сподіваюся, що цю ділянку роботи зможе підтягнути перший заступник начальника управління карного розшуку Дніпропетровського УМВС України. Передбачаються також заміни, ротації начальників деяких міських і районних відділів внутрішніх справ, але виключно місцевими кадрами.
— Вікторе Васильовичу, видно, ви вже не тільки ознайомились з криміногенною обстановкою в області, головними проблемами регіону, але й окреслили пріоритетні напрямки у своїй діяльності.
— Дійсно, робота почалась цілеспрямована, рішуча, і ніяких компромісів з різними “впливовими” структурами. Спільно з органами прокуратури, управлінням Служби безпеки, прикордонниками, митниками, оскільки Волинь прикордонна область, ми серйозно взялись за боротьбу з контрабандними перевезеннями. Як не прикро, ще діє “волинський клондайк”. Перед моїм приходом були порушені кримінальні справи проти тих, хто раніше займався цим злочинним бізнесом. Нині з’явились “свіжі”, проти новопризначених осіб, які, я впевнений, незабаром сядуть на лаву підсудних. Залишається актуальним так зване питання волинського лісу, яке ніяк не може дійти до свого логічного завершення. Я сподіваюся, що і цю надзвичайно важливу проблему ми доведемо до кінця і ліс дійсно стане надбанням держави, а не джерелом збагачення групки керівників. Я обіцяю, що ми розкрутимо клубок злочинних схем, пов’язаний із зловживанням у цій галузі.
Актуальною для нас є боротьба з посадовими злочинами, тобто — кримінальна корупція. Серед порушників є, до речі, досить впливові особи, мери, прізвища із зрозумілих причин я сьогодні ще не хочу називати. Є кричущі факти порушення у нецільовому використанні бюджетних коштів, зловживання службовим становищем, халатна недбалість, хабарництво. Серйозні проблеми є у видобувній галузі, зокрема по Нововолинську. А резонансні події навколо Шацьких озер, де незаконно розпродано, виділено земельні ділянки у заповідних зонах. Ми повинні і тут дійти до істини, навести порядок.
— Міністр внутрішніх справ, коли представляв вас особовому складу, перед керівниками обласної, Луцької міської влад, керівниками усіх силових структур, гарантував вам всебічну підтримку у вирішенні усіх цих проблем.
— Так. Юрій Луценко досить часто телефонує, цікавиться роботою, найбільш важливими справами, підбадьорує. Та й на місці я відчуваю, що люди зацікавлені, врешті-решт, навести належний порядок, і насамперед, здається, з дрібними пограбуваннями, квартирними крадіжками, хуліганством...
— Не можу обминути питання діяльності державтоінспекції. Я вам наведу один тільки приклад. Приїжджає на Волинь спецпідрозділ ДАІ “Кобра”. За одну-дві доби він виявляє десятки не тільки різного роду порушень, але і злочинів, чим не можуть похвалитися наші “даішники” й за декілька місяців.
— Ви, як кажуть, потрапили у самісіньке “яблучко”. Цими днями я зустрівся з особовим складом Волинської державтоінспекції і рішуче заявив: далі так працювати не можна. Ми говорили, що потрібно, щоб навести порядок на вулицях і дорогах. Найближчим часом цей підрозділ, який, на мою думку, ніякої користі не приніс ні народу, ні державі, буде реформований. Ми проведемо нове атестування, нові призначення на посади керівників мобільних груп і хай працюють. Я сподіваюсь, що уже найближчим часом будуть хороші результати.
— Вікторе Васильовичу, і на закінчення нашої розмови. Пан міністр, представляючи вас, крім чисто професійної характеристики, ділових якостей, наголосив на тому, що ви хороший спортсмен...
— Так, дуже активно захоплююся різними бойовими видами. Віддаю перевагу тим, котрі виховують у людей характер, силу волі, бійцівські навички. Я — майстер спорту з самбо, дзюдо. Займаюся кікбоксингом, рукопашним боєм. У свій час був чемпіоном Радянського Союзу з дзюдо серед студентів, чемпіоном колишнього ВЦРПС. У Дніпропетровську постійно існує “футбольний бум”. Сам у футбол можу побігати, але не є фанатом. Та коли “Дніпро” приїде у Луцьк грати з “Волинню” (це буде 16 жовтня — прим. авт.) обов’язково постараюсь прийти на стадіон.