У нинішньому році погодні умови внесли свої корективи в збирання озимих і ярих культур. Може статися так, що завершуючи жнива, хліборобам доведеться відразу приступати до посіву озимини...
У нинішньому році погодні умови внесли свої корективи в збирання озимих і ярих культур. Може статися так, що завершуючи жнива, хліборобам доведеться відразу приступати до посіву озимини. Про особливості цьогорічних жнив і про наступаючу посівну кампанію наша розмова з директором Волинського інституту агропромислового виробництва, кандидатом сільськогосподарських наук Володимиром Михайловичем СКЛЯНЧУКОМ.
Олена ДУДКЕВИЧ
— Володимире Михайловичу, що можете сказати про цьогорічний врожай зернових? — По-перше, зернові дозріли на десять днів пізніше, у порівнянні з минулими роками. По-друге, у колосі озимої пшениці і жита сформувалось на 2-3 зернини менше. У результаті колосок на 0,2-0,3 грама легший, ніж минулоріч. По-третє, у більшості господарств, які не дотримуються технології вирощування як озимих, так і ярих зернових культур, значна частина площ була забур’янена, а рослини уражені кореневою гниллю та сажковими хворобами. Через часті дощі, які йшли у першій декаді серпня, значно погіршилась якість зерна. Пам’ятаючи про те, що під час збору урожаю частина зерна передбачається на насіння, ми радили хліборобам збирати таке зерно прямим комбайнуванням при вологості 15-16 відсотків і на площах, де врожайність становить не менше, ніж 25 центнерів з гектара (жито), 35 центнерів з гектара (пшениця, тритикале). — Давайте продовжимо тему насінництва. Як ви оцінюєте той посівний матеріал, який сьогодні використовують сільгосппідприємства? — Протягом кількох останніх років репродукційний і сортовий склад посівів озимих зернових на Волині поліпшився. Проте новорайоновані сорти озимого жита і тритикале займають не більше 50 відсотків посівних площ. Частина озимого клину приватного сектора (селянські і дрібнотоварні фермерські господарства) засівається насінням низької якості та віддалених репродукцій. — Від чого залежать посівні якості зерна? — Посівні якості, а також врожайні властивості, сортова чистота насіння значною мірою залежить від строків і способів збирання, своєчасного очищення, сортування й зберігання насіннєвого матеріалу. Тому в кожному господарстві треба провести комплекс заходів, щоб сформувати партії насіння по сортах і разом з тим забезпечити для насіння період спокою – від 15 до 30-45 днів, тому що це впливає на схожість, енергію проростання зерна і кущистість. Не враховуючи цю біологічну властивість, у наступному році можна втратити частину врожаю. Вихід насіння з високими посівними і врожайними якостями після очищення повинен становити 50-55 відсотків, при цьому треба слідкувати, щоб насіння не було травмоване. Оскільки значна частина зерна уражена різними хворобами, а насіннєві ділянки заселені шкідниками, очистку необхідно проводити в день обмолоту. — Володимире Михайловичу, а де сільгоспвиробники сьогодні можуть придбати якісне насіння? — Почну з того, що Волинський інститут агропромислового виробництва закуповує насіння розсадників розмноження першого і другого років в установ-оригінаторів (до речі, по деяких сортах, зокрема, жито Ірина, Паллада, наш інститут теж є оригінатором). Наступного року це насіння реалізовується вже як супереліта виробникам елітного насіння. Вони у свою чергу продають елітне зерно виробникам репродукційного насіння. А вже насіннєві господарства працюють з конкретними масовими виробниками – товарними господарствами усіх форм власності, - яким реалізовують зерно першої та другої репродукції. У дослідних господарствах Інституту в цьому році буде вироблено понад 900 тонн елітного насіння озимих зернових культур. — Наскільки мені відомо, елітгоспи та репродукційні господарства мають проблеми із реалізацією насіння. Чому так? — На це є кілька причин. По-перше, паспортизовані елітні та репродукційні господарства за придбане насіння супереліти і еліти отримують грошові відшкодування від держави. А звичайні господарства і сільгоспвиробники ніякої компенсації не отримують. Звідси – низький попит на насіння. Це питання вже порушено перед Міністерством аграрної політики. А поки що підтримати товаровиробника можна на рівні обласного бюджету. Валовий збір зерна Волині забезпечують все-таки І та ІІ репродукції. Здешевлення насіння цих репродукцій дало б можливість масовим виробникам закупити його за доступними цінами. Це, безумовно, посприяло б підвищенню врожайності зернових. Є ще одна причина, через яку насіння елітних та репродукційних господарств погано реалізовується. Якщо зв’язок елітгоспи — насіннєві господарства у нас налагоджений, то питання продажу насіння І та ІІ репродукції селянським і фермерським господарствам ще потрібно відпрацьовувати. Скажімо, це питання можна вирішити через мережу районних та сільських спецмагазинів, торгових домів, споживчу кооперацію. — Чи багато на Волині елітних та репродукційних господарств? — В області в цьому році паспортизовано 17 (!) елітгоспів і 30 репродукційних господарств з обсягами реалізації насіння еліти понад 3 тисячі тонн. Як на мене, така кількість елітгоспів створює несприятливу ситуацію на ринку насіння, ускладнює його реалізацію, впливає на формування ціни на елітне насіння. Тому до питання паспортизації треба підходити більш принципово та вимогливо. Кількість виробників елітного насіння має відповідати потребам області і резервного фонду. А кількість репродукційних господарств необхідно збільшити, зокрема, у Шацькому, Старовижівському, Ківерцівському районах. — Володимире Михайловичу, більшість господарств після завершення жнив розпочне посів озимих культур. Що варто врахувати хліборобам? — Спершу треба визначитись, по яких попередниках сіяти озимину. Найкращі з них – багаторічні та однорічні трави, зернобобові, кукурудза та інші. Дуже важливий момент – внесення органічних добрив, виробництво і застосовування яких протягом останніх п’яти років суттєво скоротилось. Кожне господарство повинне визначити, скільки йому потрібно соломи на корм для тварин. Решту треба подрібнити, залишити на полі, внести по 10 кілограмів діючої речовини азоту на 1 тонну соломи і придискувати. За вмістом органічних речовин та впливом на відновлення гумосу 1 тонна соломи замінює 3-4 тонни підстилкового гною. — Які ще є резерви поповнення органічних речовин у грунті? — Це можуть (і повинні) бути зелені добрива (сидерати). 300-400 центнерів зеленої маси на гектар забезпечує накопичення у грунті 100-160 кілограмів азоту, збагачує його фосфором, калієм, сприяє зменшенню кислотності грунту. Хочу звернути увагу на те, що ефективність добрив можна підвищити удвічі, якщо замість суцільного розкидання вносити нітроамофоску, амофос чи суперфосфат під час посіву зерна безпосередньо у рядки. Локалізація добрив не тільки підвищує їхню ефективність, а й економить кошти. — Доводилося чути, що кислих грунтів на Волині щороку стає більше. — Так. Через це втрачається від 4 до 8 центнерів зерна з гектара. По області це щонайменше 120 тисяч тонн збіжжя. Значну частину витрат на вапнування кислих грунтів бере на себе держава. Але щоб остаточно вирішити цю проблему, потрібно заготовляти якісні вапнякові матеріали, придатні для вапнування. Маючи 15 крейдяних кар’єрів, ми ніяк не можемо налагодити подрібнення крейди до стану борошна, як це вимагає стандарт, адже внесення їх у грудочковому стані зменшує ефективність вапнування і призводить до строкатості кислотності полів. На жаль, вирішити це питання без допомоги виконавчої і законодавчої влади практично неможливо. — У нинішньому році багато говорили про захворювання посівів на кореневі гнилі та інші хвороби. — Сьогодні є площі зернових, де на 60-100 відсотках спостерігалась білоколосиця, — відповідно врожай зерна зменшився у декілька разів. На жаль, протруйників насіння, які б стовідсотково захистили зернові від кореневої гнилі, нема. Поширення таких хвороб – це наслідок недотримання сівозмін. Цьому питанню слід приділити найсерйознішу увагу. Крім цього, господарі не проводять протруєння насіння перед посівом, не здійснюють захист рослин проти хвороб весною. — І насамкінець про терміни посіву озимих культур. — Ми рекомендуємо приступати до сівби культур на зелений корм 25-28 серпня, а на зерно – 10 вересня й завершити осінню посівну кампанію до 30 вересня. Головне, забезпечити одержання сходів не пізніше, як на 8-10-й день, щоб рослини змогли отримати відповідне загартування.
