НАСТУП ІМЕНИТИХ ЗАБУДОВНИКІВ НА ОЗЕРА

Про те, що зроблено в Національному державному природному парку після численних перевірок, розповідає прокурор Волинської міжрайонної прокуратури Микола Білоус.

Олександр НАГОРНИЙ

Чи не найбільш поширене звернення у людей в трудних ситуаціях: “Куди дивиться прокурор?” Оскільки Микола Білоус уже п’ятий рік працює на посаді прокурора міжрайонної природоохоронної прокуратури в області, то, зрештою, логічно йому поставити таке запитання, зокрема, з приводу масових порушень законодавства в Шацькому районі, про що неодноразово в останні роки писала і наша газета.
— Миколо Яковичу, навколо проблем Шацького національного природного парку дискусії проходять уже чимало років, але порядку там досі не наведено. Поясніть читачам, що відбувалося в останні роки на Шацьких озерах.
— Насамперед хотів би внести ясність щодо питання, куди дивиться прокурор. Здебільшого ми маємо справу з наслідками злісних порушень земельного, водного та іншого законодавства. Відомо, що широкі повноваження надані органам місцевого самоврядування. Також безпосередній контроль здійснюють спеціалісти управлінь земельних ресурсів, містобудування та архітектури, санітарних та екологічних служб тощо. Люди правильно питають: невже селищний чи сільський голова, керівництво державного природного парку не бачать, як проходить самовільна забудова громадянами чи фірмами, як ігноруються вимоги дотримання стометрової водоохоронної зони, порушуються санітарні норми? Чи не тому, що керівники і депутати якимось чином самі зацікавлені, щоб солідні фірмачі оселялися біля озера. В кожному конкретному випадку ми намагаємося це з’ясувати.
Багато вже говорилося про відсутність генерального плану організації території, охорони, відтворення і рекреаційного використання природних комплексів і об’єктів, потребують корективів генплани забудови населених пунктів. Цією невизначеністю і користувалися багаті впливові посадовці та підприємці. Усі знають історію виникнення у 60—70-ті роки тимчасових хаотичних споруд у водоохоронній зоні на березі Світязя — Гряді. Не було господаря. Нарешті, цю територію було віднесено до Шацької селищної ради і з’явилася законодавча база для прийняття рішень. У власників баз відпочинку (хоча подекуди це примітивні споруди) уже є державні акти на землю. Сюди підведено каналізаційний колектор, але до впорядкування Гряди ще далеко, бо керівники неохоче фінансують роботи. Натомість багатші і нахабніші землекористувачі самовільно зводять споруди, незважаючи на відсутність генерального плану забудови. Природоохоронна прокуратура спонукала селищного голову Віктора Сороку подати позови до суду про знесення самовільних будівель на Гряді. Нині вісім таких справ перебуває в судах.
— Давайте перенесемося на протилежний берег Світязя — до Пульма, в урочище “Ступа”, де виділено землю під будівництво дач і яке пов’язано зі скандалом навколо ділянок двох заступників прокурора області. Наскільки законно надаються там ділянки іногороднім під садівничо-городні потреби?
— Цим рішенням райдержадміністрації, районної ради та сільської ради на землях, які не належать до рекреаційних, а відносяться до господарських зон, з дотриманням земельного законодавства надано місце для садівничого товариства. Відстань до озера більше 100 метрів, є позитивний висновок екологічної експертизи. Оскільки виявилось більше ста бажаючих взяти на законній основі ділянки, то створено садівничий кооператив, обрано голову правління. Прийнято рішення про електрифікацію та каналізацію масиву. Шкідливого впливу на озеро впорядкований масив не матиме. За дорученням Президента України було проведено Генеральною прокуратурою перевірку законності надання ділянок згаданим працівникам прокуратури. Генеральний прокурор доповів главі держави, що їх надано на законних підставах. У той же час розслідується кримінальна справа з приводу незаконного надання службовими особами Пульмівської сільської ради десяти земельних ділянок загальною площею 2,4 гектара для індивідуального житлового будівництва поблизу озера Світязь в урочищі “Біля Антона” в селі Пульмо.
На підставі рішень сільради було оформлено 9 державних актів на право приватної власності на землю. Незаконним вилученням згаданих земельних ділянок державним інтересам було заподіяно збитків на суму близько 1 млн. 8 тис. гривень.
— Якби оглянути територію навколо озера Світязь з літака, то, певне, впали б в око капітальні загорожі навколо дорогих котеджів. Садівництвом там, здебільшого, і не пахне.
— Ми можемо обурюватися такою капітальною забудовою, але в законі про містобудування не вказано чітких нормативів. Тому й багаті люди споруджують справжні котеджі. Головне для природоохоронної прокуратури, щоб не було негативного впливу на природу, самовільного захоплення землі і хаотичної забудови.
— Миколо Яковичу, ще торік наша газета повідомляла (опублікувала навіть знімки) про будівництво капітальної загорожі фірмою “Продтехсервіс” (чи тими особами, які за нею стоять), що не дає людям доступу до озера Світязя, а також приміщення рятувальної станції, яку “Феміда-Інтер” перетворила в двоповерховий готель. Тепер ось є сигнал про самовільне будівництво бази відпочинку підприємцем Світланою Рябко на березі Світязя. Чому немає реагування?
— Природоохоронна прокуратура внесла припис світязькому сільському голові з вимогою провести через суд до норми згадані вами об’єкти, зокрема, щоб була розібрана капітальна загорожа біля Світязя. Райдержадміністрація передала в оренду приміщення державної рятувальної станції фірмі “Феміда-Інтер”, яка без архітектурно-будівельної документації провела реконструкцію і фактично за декілька метрів від води наростила другий поверх. Необхідно в судовому порядку або знести споруду, або передати її на баланс сільської ради. Надіслано доручення до управління містобудування та архітектури розібратись з цим будівництвом і повідомити результати перевірки.
Щодо Світлани Рябко, то адміністрація національного природного парку зробила позитивний висновок щодо будівництва бази відпочинку на 16 ліжкомісць з умовою дотримання санітарних і природоохоронних норм.
— Питання про припинення самовільної забудови служать лакмусовим папірцем для природоохоронної прокуратури, місцевої влади, контролюючих служб. Люди хочуть знати: чи закони існують для всіх?
— За наслідками нашої перевірки на території Львівської лісотехнічної академії розібрано два будиночки, споруджені Любомльським держлісгоспом у водоохоронній зоні, наведено порядок і відшкодовані збитки в результаті самовільного захоплення землі Луцьким технічним університетом тощо. Проте перевірка забудови в селі Мельниках Шацького району показала, що підстав для втручання прокуратури немає. Щоправда, деякі з власників будівель на кілька метрів забралися в природоохоронну зону. Адже в селі земельні ділянки надавались селищною радою або купувались хати під індивідуальне житлове будівництво.
— І все ж недопустимо, що ці багаті люди з Луцька, Ковеля створюють незручності для селян, навіть перегороджують дорогу до їхніх домівок шлагбаумом, а через відсутність каналізації може постраждати чудове озеро Пісочне.
—Не має значення, де знаходиться озеро чи водойма, в заказнику, парку або просто серед лугу. Природоохоронні норми для всіх і всюди одні і ті ж. І коли з’являється біля орендованих водойм табличка “Приватна власність!”, загорожі чи господарські споруди, чиїсь якісь бані, то це неподобство. Потрібно враховувати інтереси місцевого населення, яке має право біля води відпочивати. Ми нині організовуємо перевірки контролюючими органами цих водоохоронних зон.