Ваш школярик вміє писати і читати, але, от біда, не вимовляє той чи інший звук. Батьки бояться, що через це інші діти можуть дражнити сина чи доньку. Чому ж було вчасно не звернутися до фахівця — логопеда, щоб підлікувати вимову?..
Ігор ВИЖОВЕЦЬ, учитель Городищенської загальноосвітньої школи І—ІІ ступенів Ковельського району
Ваш школярик вміє писати і читати, але, от біда, не вимовляє той чи інший звук. Батьки бояться, що через це інші діти можуть дражнити сина чи доньку. Чому ж було вчасно не звернутися до фахівця — логопеда, щоб підлікувати вимову?
Логопедія — наука, що вивчає розлади мовлення та розробляє методи їх лікування. А до розладів належать: заїкання, гаркавість, шепелявість. Одна з причин вад вимови — неуважне ставлення батьків до дитини, її розвитку. Трапляється, з малюком мало спілкуються, не читають йому (чи не тому так багато дітей з порушенням мовлення серед мешканців інтернатів — сиріт або покинутих батьками?). Інша ситуація. Дитина здебільшого мовчить, а мама радіє, бо це її влаштовує: малюк не заважає займатися власними справами. А чи знає вона, що така поведінка — перший крок не лише до мовних вад, а й до їхнього можливого віддаленого наслідку — психічної нерозвиненості дитини? Друга причина — стресові ситуації, коли вади вимови (особливо заїкання) з’являються внаслідок переляку, психічної травми. Бувають випадки, коли перші вихователі (чи вчителі) вчасно не захистили дитину від насмішок інших дітей, — і та, переживши стрес, «закріпила» ваду вимови та почала приховувати її, боячись осуду. Якщо хтось у сім’ї має вади вимови, то, не виключено, їх матиме і дитина, копіюючи старших. Логопеди радять, коли в сім’ї з’являється немовля, більше з ним розмовляти, ніколи не сюсюкати, одразу називати речі правильно. У трохи старшому віці (3—4 роки) слід проводити нескладні заняття. Якщо просите переказати казку, то оберіть невеличку, відповідно до віку дитини. І не вимагайте абсолютної точності в переказі. У 5—6 років у нормально розвиненої дитини встановлюється правильна вимова. Дорослим слід дослухатися, як говорить малюк: чи не уникає вимови якихось слів, знаходячи їм заміну; чи не прагне усамітнитися, соромлячись якоїсь вади вимови. Якщо в дитини не все гаразд із вимовою, негайно йдіть до логопеда. Щодо тривалості лікування, то вона різна: якщо порушення вимови «с» — «ш» виправляється легко (часто протягом місяця), то правильна вимова «р» вимагає до півроку регулярних занять (тричі на тиждень). У деяких випадках допомоги логопеда замало, потрібна консультація невропатолога. Для самостійної роботи з дітьми вдома є книжки «Правильно вимовляємо і говоримо», «Правильно пишемо і говоримо».
