Курси НБУ $ 39.67 € 42.52
Ролі у виставі «Доки не зійде сонце» виконали засуджені Ковельської виховної колонії

Театральне мистецтво допомагає стати на шлях виправлення.

facebook.com/Inna Tretyak

Ролі у виставі «Доки не зійде сонце» виконали засуджені Ковельської виховної колонії

Робота соціально-виховної та психологічної служби ДУ «Ковельська виховна колонія» базується на активному впровадженні й використанні різноманітних форм та методів впливу на малолітніх вихованців. Нещодавно засобом ресоціалізації неповнолітніх стало театральне мистецтво

Ідея постановки «Доки не зійде сонце» за п’єсою словацького драматурга Івана Буковчана, в якій взяли участь вихованці установи, належить студентській групі Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого у складі Ольги Сатіної, Володимира Івануси та Івана Лунченка. Про це повідомиоа директор міського центру соціальних служб для сім‘ї, дітей та молоді Інна Третяк.

На хлопців чекав надзвичайно захопливий процес: відбір до участі у постановці - своєрідний кастинг, де кожен «під прицілом» камер презентував себе у невимушеній обстановці, намагався призвичаїтися до умов зйомки тощо. Багато хто проявив неабияку зацікавленість, аби мати можливість спробувати себе у ролі актора.

При аналізі спектаклю учасники із захопленням відзначали, що театр – це не просто «цікаво», це – «життя і можливість побачити шляхи вирішення особистих проблем», «дійти висновку, що немає проблем, які не можна вирішити», «вихід завжди є», «треба зуміти поставити себе на місце іншого», «вчитися завжди залишатись людиною».

Режисер постановки Олексій Криворучко (актор Волинського академічного обласного театру ляльок) розпочав співпрацю з вихованцями з азів акторського та сценічного мистецтва –
аналізу ролі, психоемоційного стану героїв. Репетиціям передували творчі завдання й вправи, що максимально дозволили юнакам вільно й комфортно почуватися на сцені.

Під пильним оком режисера вихованці перевтілювалися у своїх персонажів, намагалися якнайглибше відтворити внутрішній світ героїв, зануритися в складну й неоднозначну ситуацію.

При аналізі спектаклю учасники із захопленням відзначали, що театр – це не просто «цікаво», це – «життя і можливість побачити шляхи вирішення особистих проблем», «дійти висновку, що немає проблем, які не можна вирішити», «вихід завжди є», «треба зуміти поставити себе на місце іншого», «вчитися завжди залишатись людиною» (із слів вихованців).

У ході підготовки було відзнято багато матеріалу, який з ентузіазмом опрацьовували молоді оператори. Результатом кропіткої праці став невеличкий проморолик, котрий правдиво і без прикрас передав атмосферу, що панує серед вихованців установи. В якусь мить камерам вдалося впіймати невимушені погляди, жести, реакції, міміку хлопців, їх справжні емоції.

Фахівці стверджують, що саме театральне мистецтво дієво допомагає неповнолітнім, які скоїли злочин, стати на шлях виправлення.

Telegram Channel