Скільки в Луцьку зелених насаджень, не знає, напевно, ніхто. В місті не відслідковується баланс кількості знесених і висаджених дерев, досі не зроблено належної інвентаризації...
Скільки в Луцьку зелених насаджень, не знає, напевно, ніхто. В місті не відслідковується баланс кількості знесених і висаджених дерев, досі не зроблено належної інвентаризації. Екологи та комунальники користуються наспіх зробленими даними від 2000 року. Згідно з ними, за площею зелених зон загального користування на душу населення наше “європейське” місто займає лише 14-те місце в Україні серед обласних центрів.
Олександр ПИРОЖИК
ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ НЕ ЗРОБЛЕНО На останньому засіданні виконкому міської ради довелося почути закид на адресу журналістів. Доповідаючи про роботу відділу природокористування і охорони навколишнього середовища міськвиконкому, в.о. начальника відділу Оксана Тарабанюк дорікнула: постійно є нападки зі сторони преси і громадськості, що в місті дуже багато зелених насаджень зноситься. І мало уваги звертається на те, скільки їх висаджується. Яка точна кількість зелених насаджень у місті, мабуть, не скаже ніхто. Таких даних на сьогодні просто немає. В Луцьку досі не зроблено належної інвентаризації зелених насаджень. Екологи оперують лише даними за 2000 рік, згідно з якими загальна площа насаджень на території міста становила 1935 гектарів. Основна частина зелених насаджень зосереджена поблизу шкіл, лікарень, дитсадків. Вони знаходяться за огорожами і є територією спеціального призначення, а не загального користування. За площею зелених зон загального користування (8,8 кв.м на одного жителя) Луцьк посів лише 14-те місце в Україні серед обласних центрів... Водночас, зізнається Оксана Віталіївна, здійснений 2000 року підрахунок не є повноцінною інвентаризацією. Його проводили працівники підприємства “Флора-сервіс” спільно з управлінням житлово-комунального господарства. Вони пройшлися мікрорайонами і порахували загальну кількість дерев. Тоді як належна інвентаризація передбачає, що має бути порахована не лише кількість, а й діаметри стовбурів, відстань між ними, відновлююча вартість дерев у випадку їх знесення. Згідно з чинним законодавством, інвентаризацію мають право проводити працівники БТІ або ліцензована організація. Скажімо, у Львові її здійснювали студенти лісотехнічного університету. Наші вузи таких ліцензій не мають, тож скористатися альтернативним варіантом місто не в змозі. Хоча згідно з існуючими нормативними документами інвентаризація зелених насаджень має проводитися один раз на 5 років. За розрахунками БТІ, в Луцьку на це потрібно близько 150 тисяч гривень. Однак у міський бюджет на поточний рік необхідної суми не закладено.
ДОВЕСТИ ЦИФРАМИ НЕ МОЖУТЬ Вирахувати баланс знесених і висаджених дерев за цих умов виявилося справою неможливою. У виконкомі стверджують, що зелених насаджень створюється однозначно більше, ніж зноситься, однак довести це цифрами не можуть. Підрахунки, скільки дерев, кущів і квітів висаджено, ведуться. Проте немає поточної звітності, скільки їх приживається. А щодо знесення, то тут узагалі наводяться лише приблизні цифри. За офіційною інформацією начальника УЖКГ Луцького міськвиконкому Тетяни Семенюк, протягом 2005 року за кошти міського бюджету знесено 127 аварійних і таких, що втратили декоративну цінність, дерев. Однак тут не враховано, скільки їх зносять приватні заявники. Зі слів Оксани Тарабанюк, в цьому році підписано 39 розпоряджень про знесення дерев — від кількох одиниць до кількох десятків. За приблизними підрахунками, “на око”, з початку року їх знесено близько півтисячі. Відповідно висаджено — близько 2-х тисяч саджанців у районах вулиць і проспектів Вороніхіна, Кравчука, Конякіна, Карпенка-Карого, Сагайдачного, Соборності, Воїнів-інтернаціоналістів, Станіславського, Боженка, бульвару Дружби народів, Відродження... Загалом під опікою відділу щороку висаджується близько 3-х тисяч саджанців. Підсадки відбуваються двічі на рік під час загальноміських екологічних акцій “Екологічний квартал”, “Зробимо наше рідне місто зеленим”, “Зелений паросток майбутнього”... Утім, назвати ці підсадки системними важко: ЖКП подають заявки, де вони вважають за потрібне висаджувати, — відділ намагається задовольнити їхні прохання, забезпечити саджанцями. Був би план інвентаризації — тут на кілька років наперед знали б, де, коли, скільки і чого висаджувати. А так неможливо підрахувати і точну кількість насаджень на територіях комерційних і великих промислових підприємств. Комерсанти не допускають екологів на свою територію, прикриваючись законом про власність.
ВІДШКОДУВАННЯ ЗА ЗНЕСЕННЯ — 9 ТИСЯЧ Потребує перегляду й механізм розрахунків відновлюючої вартості зелених насаджень. На сьогодні вони проводяться за документами, які датовані ще 1995 роком, де розрахунки наведені в купоно-карбованцях. У переведенні на гривні виходить мізер — за знесення дерева середньої продуктивності слід сплатити в межах 100 гривень. У європейських містах, наприклад Відні, знесення такого дерева коштує близько 1000 євро. За діючих розрахунків надходження до міського бюджету від знесення дерев за весь минулий рік становили... 9181 гривню. З таких питань муніципалітет повинен приймати власні регуляторні акти, однак у Луцьку цим правом досі не скористалися. Хоча, запевняє Оксана Тарабанюк, фахівці її відділу ще навесні поточного року розробили новий проект рішення виконкому “Про встановлення розміру відшкодування за екологічні збитки, заподіяні знесенням зелених насаджень у межах Луцька”. Цей документ підготовлений до затвердження виконкомом ще у червні. Та через надмірну зайнятість посадовців мерії “загубився” десь у шухлядах... Прийняття цього регуляторного акта дало б змогу у 3-4 рази збільшити кількість надходжень від знесення насаджень. Згідно з новими розрахунками знесення дерев на території міста коштуватиме від 350 гривень. Можливо, декого це зупинить від подібного наміру: якщо за спилювання великого дерева доведеться заплатити до тисячі гривень, хтось задумається: ліпше я його обгороджу і збережу...
І ЗНОВУ — ВІДСУТНІСТЬ ГЕНПЛАНУ “Нетипова ситуація” склалася з оновленням зеленої зони в центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки. Вологий клімат парку, високий рівень грунтових вод і паводки призвели до того, що практично всі колись масово висаджені тут тополі мають підгнилі корені. Необхідно замінювати ці породи дерев більш водостійкими. Саме цим і пояснюється тотальна розчистка парку, яка цієї осені продовжиться. Це викликає доволі неоднозначну реакцію лучан, і значною мірою їхні претензії виправдані. “Дереворуби” не вклалися в строки і до початку вегетативного періоду не вивезли з парку деревину і не викорчували пеньків... Наразі міський голова “дав добро” на створення в парку спеціалізованого підрозділу, який фахово займатиметься доглядом за деревами, підрізкою кущів, сіянням трави. Щоб парк дійсно був парком, а не лісопарком. Однак цього замало. Парк нагально потребує здійснення меліоративних робіт. Відповідний проект, стверджують у відділі природокористування, ними розроблено, але щоб його реалізувати, треба півтора мільйона гривень. Зрештою, всі розмови фахівців із озеленення міста зводяться до одного: доки в мерії не існуватиме генерального плану забудови міста, не буде й планового озеленення. У генплані буде чітко обумовлено, де зводитимуться нові будинки, закладатимуться мікрорайони. Відповідно — біля них мають бути відведені місця під створення “зелених зон”, закладання скверів, і тоді ці роботи можна буде заздалегідь планувати. Тоді не виникатиме й ситуацій, подібних до тієї, яку спостерігаємо у сквері Партії зелених на вулиці Конякіна. Кілька років тому тут урочисто закладали сквер, а нині “тикають” торгові кіоски. Бо офіційного статусу цієї території не визначено, і цьому не завадять навіть “постійні нападки преси”...
