Пригощаючи чаєм, моя знайома запропонувала варення з кизилу...
Пригощаючи чаєм, моя знайома запропонувала варення з кизилу.
—У народній медицині ці ягоди вживають як засіб, що підвищує апетит, має тонізуючі і протитуберкульозні властивості. Спілі вони, наче цукерки. З них готують компоти, варення, соки, вина. Сирі чи сушені ягоди дуже корисні для шлунка, — сказала вона. Цілющою ягодою виявився кизил. Здавна говорили: де він росте, там лікарям нічого робити. Вітаміну С в його ягодах більше, ніж у смородині і шипшині. Біологічно активні речовини, які входять до складу ягід, нормалізують артеріальний тиск, запобігають склерозу. Крім того, кизил застосовують як загальнозміцнюючий, протизапальний засіб при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. А варення чи відвари з нього рекомендують при грипі, ангіні і малокрів’ї. Лікувальні властивості має і листя дерева. Воно жовчогінне, сечогінне і навіть знижує цукор у крові. Висушені у тіні листочки заварюють і п’ють як звичайний чай. Вперше кизил згадується ще у гомерівській «Одіссеї». У головного героя був кизиловий спис. У ті часи цінувалось саме міцне дерево кизилу. З нього вирізали рукоятки для мечів, зубці коліс, які використовувалися у млинах. А слово «кизил» з тюркської переводиться як «червоний». Хоча в природі зустрічаються жовті і майже чорні ягоди.
