У Львові відійшов у Вічність почесний громадянин Волині Валентин Мороз

Валентин Мороз народився в селянській сім’ї 15 квітня 1936 у селі Холонів Горохівського району на Волині.

Після школи вступив на історичний факультет Львівського університету, потім до заочної аспірантури (на очну не прийняли через незадовільну оцінку з історії КПРС). Працював завучем і вчителем сільської школи, а з 1964 — викладачем Луцького, потім Івано-Франківського педінститутів, йдеться на сторінці Всеукраїнська правозахисна організація Меморіал імені Василя Стуса.

У вересні 1965 засуджений за ст. 62 КК УРСР (антирадянська агітація і пропаганда) до 4 р. таборів. Карався в таборі ЖХ-385-17-А в Мордовії, звідки в самвидав виходить його "Репортаж із заповідника імені Берія".

Мороз вважав, що 60-ті роки — це була перша хвиля українського відродження після довгої зими сталінізму, так би мовити, революція поетів.

Після звільнення в 1969 пише статті "Серед снігів", "Хроніка опору", "Мойсей і Датан", які з’явилися в самвидаві і були прийняті українською інтеліґенцією неоднозначно (зокрема, його різкий осуд зречення І.Дзюби, а також міркування про національну ідентичність).

Новий арешт Мороза 01.06.70, особливо ж закритий судовий процес над ним з порушеннями законів, а також жорстокий вирок (14 років!) за тією ж ст. 62, ч. 2 КК УРСР, викликали гостру негативну реакцію не лише в Україні, але й за її межами. Вищезгадані статті були інкриміновані Морозу як антирадянські.

Термін покарання — 6 років, спецтюрми, 3 роки таборів особливо суворого режиму і 5 років заслання з визнанням особливо небезпечним рецидивістом.

Українська інтеліґенція дуже різко відреаґувала на беззаконня й жорстокість суду — було понад 40 протестів до Верховного Суду УРСР, у США й Канаді відбулися демонстрації протесту біля радянських посольств і консульств.

Мороз відбував тюремне ув’язнення у Владимирській в’язниці, з карними в’язнями, які знущалися з нього, потім  його помістили в одиночну камеру на 2 роки.

Після закінчення тюремного терміну Мороза відправили в табір особливо суворого режиму в Мордовію. В 1979 влада мусила обміняти Мороза та ще чотирьох дисидентів на двох радянських аґентів КГБ.

За кордоном його зустрічали як героя. В Америці, викладав у Гарвардському університеті, видавав журнал "Анабазис" ,  вів щотижневу радіопрограму в Торонто.

Жив у Канаді, працював радіожурналістом, приїздив на батьківщину з лекціями "Україна XX століття". З січня 1991-го жив у Львові. У 1991-93 професор, завідувач кафедри українознавства в Українському поліграфічному інституті ім. І. Федорова. З 1993 – професор кафедри українознавства Львівського державного інституту фізкультури, викладач політології Львівської філії Української академії державного управління при Президентові України.

Валентин Мороз – автор близько 30 книг. Нагрудний знак «Почесного громадянина Волині» отримав у 2017 році.