Крупнотоварні господарства розформовуються, внаслідок чого люди залишаються без роботи і стають на облік у центри зайнятості. На своїх наділах селяни вирощують картоплю, іншу продукцію, сподіваючись мати хоч якусь копійку, але не завжди повертають навіть понесені затрати...
На засіданні постійної комісії обласної ради з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин і соціального розвитку села депутати активно й гостро обговорювали хід виконання рішення облради від 24 вересня 2002 року “Про стан та наслідки реформування агропромислового комплексу області в ринкову економіку, ефективність використання природних, трудових, фінансових ресурсів” та шляхи розвитку АПК до 2006 року. Після інформації, з якою виступив начальник головного управління сільського господарства й продовольства облдержадміністрації Володимир Литвинчук, члени комісії висловили свою позицію. Петро КАМЕЛЬЧУК, голова СВК “Дружба” Старовижівського району: — Не розділяю пафосу доповідача. За останній час зникають крупнотоварні господарства в Турійському районі. Люди залишаються у безвихідній ситуації. Анатолій ВІТРУК, голова СВК “Прогрес” Володимир-Волинського району: — Інформація прикрашена, цифри необ’єктивні. Потрібно вирішувати проблеми, а ви їх згладжуєте. Питання з пальним не вирішені. Де дотація за здану великовагову худобу? Чому нема компенсації за кредити? Михайло МАКАРУК, голова СВК “Україна” Ратнівського району: — Є господарства, де облогує земля, на якій можна збирати по 30 центнерів зернових з гектара. У нас діють закони, котрі на руку тим, хто не хоче працювати. Сім’ї з дітьми одержують по 300 гривень на місяць, а що може заробити доярка? Віктор ГУРСЬКИЙ, голова СВК “Перемога” Іваничівського району: — Селяни й адміністрація — немовби два різні табори. У селі нема техніки, люди не мають роботи і йдуть на біржу. На жаль, проблеми села ніхто не хоче розуміти. І ми не можемо знайти компромісу. — Давайте почнемо знизу,— запропонував голова Старовижівської райдержадміністрації Володимир Гайдук. — Проведемо сесії сільських рад, вислухаємо людей, що вони скажуть про своє ставлення до реформування аграрного сектора. А потім порушимо питання перед Верховною Радою. Якщо громада в селі визнала, що треба ліквідувати господарство, то яка влада може заборонити? Свою позицію з цього приводу висловив голова комісії з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин і соціального розвитку села Андрій Турак: — Що людям залишається робити, коли все розвалено? Зрозуміло, що будуть ліквідовувати такі господарства. У нас працюють сотні людей з Камінь-Каширського району. Багатьох я запитував: “Вам краще стало після реформ на селі?”. Ніхто ствердної відповіді не дав. Подекуди люди здають картоплю по 45 копійок за кілограм. Цікавлюсь в однієї жінки з Камінь-Каширського району: “Вас задовольняє така ціна?”. Відповідає: “А що мені залишається робити? Змушена погодитись”. Ця жінка посадила гектар картоплі і зібрала з нього 100 центнерів. Але ж доведено: якщо гектар видає менш як 180 центнерів картоплі, то бульба збиткова. То про що вести мову? Люди вимушені йти на все, аби вижити. Гостро й критично на засіданні обговорювали проект рішення облради “Про роботу органів державної виконавчої влади у Волинській області щодо виконання Програми соціально-економічного розвитку, рішень обласної ради, що стосуються агропромислового комплексу та відповідальність за дотримання чинного законодавства і місцевих нормативних актів у ході реалізації заходів щодо регулювання продовольчого ринку”. Інформував голова профільної комісії Андрій Турак. За словами депутата Петра Камельчука, за рахунок селян не можна вирішувати проблему дешевого хліба, адже село бідне, в його працівників найменша зарплата. Малоімущим людям потрібно надавати адресну допомогу. Через те, що в регіональний ресурс продавали зерно за заниженими цінами, господарствам заподіяні збитки й моральна шкода. “Ми хочемо, щоб влада визнала свою помилку”,— зазначив депутат. Голова Луцької райдержадміністрації Вадим Науменко підкреслив, що немає, на жаль, державної політики в галузі сільського господарства й тому виникають проблеми, яких не повинно бути. У ряді господарств вимикають електроенергію і вирощений урожай не можна довести до належної кондиції. До того ж обривають десятки прогонів електроліній, але винних чомусь не знаходять. У деяких господарствах висівають непротруєне насіння. Звідки ж візьметься добрий урожай? Голова Ковельської райдержадміністрації депутат Віталій Карп’юк запропонував доплатити за кожну тонну зерна, проданого за нижчими цінами в регіональний ресурс. Перший заступник голови облдержадміністрації Володимир Панчишин, який взяв участь у роботі постійної комісії облради, зазначив, що на Волині нема проблем із зерном. Добре, що є регіональний ресурс і зерно залишилось в області. Однак чому депутатів турбує тільки продане збіжжя у ресурс, але ніхто не звернув уваги на те, що комерційні структури закупили його ще за нижчими цінами? На засіданні комісії виступила також заступник голови облдержадміністрації з аграрних питань Галина Якимчук. За словами голови обласної ради Василя Дмитрука, який підсумував обговорення питання, цьогорічна ситуація показала, що держава не повинна залишати без контролю ринок зерна й продовольства, бо інакше доведеться застосовувати адміністративні важелі. Але з будь-якої ситуації є вихід. На засіданні внесено ряд пропозицій, що потрібно зробити, дотримуючись чинного законодавства. Ті господарства, котрі продали зерно в регіональний ресурс за нижчими цінами, повинні отримати компенсацію. Влада поступає стосовно них чесно, і це є гарантією належної подальшої спільної роботи. Питання, що стосуються роботи агропромислового комплексу, визначення шляхів подальшого його розвитку вирішено розглянути на сесії обласної ради. Буде вишукана можливість виплатити господарствам різницю (а це 800 тисяч гривень) за зерно, закуплене в регіональний ресурс за заниженими цінами. Любомир ПАХОЛОК.
