ЧИ ГОТОВА ВОЛИНЬ ЗУСТРІТИ ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ?

Зовнішньоекономічна діяльність області: здобутки і перспективи
Минув майже місяць з часу виступу Президента України на урочистому зібранні, присвяченому дванадцятій річниці Незалежності України. У своїй промові, глибокій за змістом та оригінальній за викладом, Леонід Кучма не лише дав історичну оцінку тому далеко не простому шляху, який пройшов український народ, щоб отримати віками омріяну державну самостійність, але й чітко визначив ті пріоритетні кроки, які належить зробити, аби Україна здійснила перехід до нової якості свого розвитку.
Особливу увагу глава держави сфокусував на питаннях поглиблення економізації зовнішньої політики. Як фахівець, і в першу чергу, посадова особа, відповідальна за координацію міжнародного співробітництва області, хотів би оцінити існуючий стан господарських зв’язків нашого регіону з зарубіжними країнами в світлі положень цього виступу.
Позитивні результати економічного життя Волині у поточному році, зокрема збільшення обсягів промислового виробництва, впровадження передових технологічних процесів і освоєння нових видів товарів, не могли не позначитися на значній активізації зовнішньоекономічної діяльності. За сім місяців цього року місцевими суб’-єктами господарювання було здійснено експортно-імпортних операцій на суму 374,9 млн. дол. США. Ця цифра більш як на третину перевищує аналогічний показник 2002 року. В даний час комерційні контакти підтримуються з 74 державами, що представляють усі частини світу.
Яскравим підтвердженням висловленої Леонідом Даниловичем тези про те, що у сучасних обставинах важлива, як ніколи, роль відводиться розширенню коопераційних стосунків із Росією, є факт, що саме РФ залишається нашим основним торговим партнером. За січень—липень товарообіг з цією країною наблизився до позначки в 220 млн. дол. США, що на 64 відсотки більше, ніж рік тому. Сьогодні частка Ро-сійської Федерації в зовнішньоторговельному обороті Волині становить близько 60 відсотків. Не може не радувати, що нам вдалося поламати неприємну тенденцію до зменшення експорту – впродовж останніх 12 місяців його обсяги зросли в півтора раза.
Значний потенціал до подальшого поглиблення співробітництва вбачаю в ефективному використанні моделі прямих зв’язків на рівні окремо взятих регіонів. Зараз на завершальній стадії знаходяться переговори з керівництвом Костромської, Новгородської і Самарської областей, які вже найближчим часом втіляться у підписання двосторонніх угод про співпрацю. Ми зробимо максимум можливого для того, щоб хороші спільні наміри не стали черговою декларацією, а трансформувалися в площину конкретних справ на принципах рівноправності та обопільної економічної вигоди. Вважаю, що це стане нашим реальним внеском у рік Росії, який проводиться в Україні.
Євроінтеграційний курс держави зумовлює підвищений інтерес до аспектів активізації ділових відносин з членами Європейського Союзу. І результати роботи волинських підприємств протягом цього року дають нам обґрунтовану підставу категорично не погодитися з тими скептиками, які стверджують, що наші товари не є конкурентоспроможними на ринках високорозвинутих європейських країн. За сім місяців ц.р. розміри торгового обороту з ЄС виросли на 40 відсотків більше в порівнянні з аналогічним періодом 2002 року і склали 62,9 млн. дол. США. Близько 70 відсотків у цій сумі припадає на експорт, а це означає, що кожен третій товар з області передбачає пунктом призначення країни Європейського співтовариства. Найбільші товаропотоки спрямовувалися до Німеччини, Італії, Великої Британії, Фінляндії, Франції та Австрії.
З точки зору розширення Євросоюзу розглядаємо ми й перебіг бізнесових контактів з його майбутніми учасниками - країнами Східної і Центральної Європи, а також республіками Балтії. Статистика свідчить, що сьогодні їм належить 15 відсотків міжнародних торговельних трансакцій, здійснених підприємницькими структурами області. Відзначаючи наявність продуктивних зв’язків з Угорщиною, Словаччиною, Естонією, Литвою та Чехією, необхідно підкреслити, що особливо тісними є наші стосунки з Республікою Польща. За останній рік ріст двостороннього товарообігу, який у вартісному вимірі дорівнює 26,1 млн. дол. США, склав 104,4 відсотка. Така позитивна тенденція стала великою мірою можливою завдяки ефективному використанню міжрегіональної і прикордонної моделей співробітництва, наповненню практичним змістом концепції українсько-польського стратегічного партнерства.
Останнім часом існує певна тривога, що темпи економічної взаємодії з сусідньою державою дещо сповільняться після запровадження нею з 1 жовтня 2003 року візового режиму. Вважаємо, що ці побоювання не мають серйозних підстав, оскільки під час візиту в Україну прем’єр-міністра Польщі Лєшека Міллера 30 липня 2003 року було підписано міжурядову Угоду про характер взаємних поїздок, у відповідності з якою процедура оформлення віз буде максимально спрощеною і здійснюватиметься на безоплатній основі. Робота новоствореного Генерального Консульства у Луцьку також дає можливість сподіватися, що отримання дозволів на в’їзд до РП не створить істотних труднощів для місцевих підприємців.
Характерною рисою зовнішньоеконо-мічної діяльності наших підприємств є посилення їх присутності на азійському та африканському континентах, передусім за рахунок суттєвого збільшення обсягів експорту. Протягом січня—липня туди поставлено товарів на 8,5 млн. дол. США, або понад 7 відсотків загальнообласного експорту. Враховуючи перспективність цих ринків, розраховуємо, що суб’єкти господарювання й надалі наполегливо працюватимуть в напрямі просування власної продукції та зміцненні своїх позицій в країнах Африки, Азії та Латинської Америки.
На жаль, до сих пір не вдається досягти задовільних показників торгівлі з США – дається взнаки дія обмежувальних заходів, вжитих американським урядом проти продукції українського походження.
Варто підкреслити, що географія міжнародних зв’язків нашого регіону постійно розширюється. Лише у цьому році перелік держав, з якими започатковано ділову співпрацю, доповнився Іраном, Йорданією, Монголією, Сирією, Аргентиною, Болівією, Сальвадором та Ліхтенштейном.
Аналізуючи поточний стан міжнародного економічного співробітництва Волині, з приємністю можна констатувати той факт, що сьогодні воно не зводиться лишень до проведення комерційних операцій. Все більш важливою складовою співпраці підприємств області з зарубіжними партнерами стають інвестиційні контакти. А їх реалізація у 2003 році вже принесла хороші результати - в економічний комплекс регіону здійснено прямих інвестицій на загальну суму 29,1 млн. дол. США. Якщо взяти за точку порівняння весь минулий рік, то тоді розміри іноземного капіталу були у шість разів меншими. Усі цьогорічні матеріально-фінансові ресурси походженням з Великої Британії, Німеччини, Польщі та США спрямовані на розвиток машинобудівної, деревообробної, хімічної, легкої та харчової галузей, сільського господарства, торгово-посередницької діяльності і транспортно-експедиційних послуг.
Оптимізму надає зростаючий інтерес іноземних бізнесменів до території пріоритетного розвитку в Нововолинську, куди протягом восьми місяців 2003 року інвестовано 5,0 млн.дол.США, а за весь період її функціонування - 7,4 млн.дол.США. Це стало важливим чинником у прискоренні соціально-економічного розвитку цього шахтарського міста, одним з показників чого є створення 1169 нових робочих місць для вивільнених у процесі закриття вугледобувних підпри-ємств гірників.
Характеризуючи перебіг інвестиційних процесів на Волині з моменту набуття Україною незалежності, варто зазначити, що протягом 1993-2003 років бізнесовими колами 24 країн світу в її економіку спрямовано близько 92 млн.дол.США у вигляді прямих іноземних інвестицій, що становить 85 дол.США на одного жителя. Основними донорами області виступають країни Європейського Союзу, Східно-Центральної Європи, Швейцарія і США.
Сьогодні за розмірами іноземних капіталовкладень в Україну Волинь знаходиться на однаковому рівні з потужною в індустріальному плані Луганською областю та випереджує регіони з подібними до нашого економічними потенціалами – Рівненську, Вінницьку, Кіровоградську, Хмельницьку й Чернівецьку області. Однак, необхідно критично визнати, що реальні обсяги закордонних інвестицій ще не відповідають потребам економіки як всієї держави, так і її окремих регіонів. Саме цим пояснюється підвищена увага керівництва держави до питання дедалі активнішого залучення фінансово-матеріальних ресурсів з інших держав. Цей аспект нещодавно розглядався на Всеукраїнській нараді з питань залучення іноземних інвестицій за участю Леоніда Кучми, з метою вирішення даної проблеми видано цілий ряд Указів Президента України, постанов і доручень Кабінету Міністрів України. Ними, зокрема, передбачено прийняття Закону України про стимулювання інвестиційної діяльності, надання державної підтримки іноземним інвесторам, забезпечення їх прав та інтересів, заснування агенцій з залучення інвестицій тощо. Очевидно, що у цьому напрямку відкривається широке поле роботи й для місцевих органів виконавчої влади. Тим більше, що Президент України у своєму виступі 23 серпня наголосив, що “одним з основних показників оцінки роботи керівників міністерств, обласних і районних адміністрацій та мерів міст буде реальний стан залучення іноземних інвестицій”.
Оцінюючи стан зовнішньоекономічної галузі Волині, можна зробити висновок, що промисловими й аграрними підприємствами закладено міцну базу для розширення геополітичної структури міжнародних комерційних відносин, збільшення номенклатури й обсягів збуту товарів на ринках інших держав, оптимізації імпортних закупівель, налагодження взаємовигідних контактів з інвесторами. А це вселяє віру в те, що ми в змозі гідно зустріти виклики сьогодення та успішно вирішити завдання, окреслені Президентом України Леонідом Даниловичем Кучмою в переддень 12-ої річниці Незалежності.
Володимир ПАНЧИШИН,
перший заступник голови обласної державної адміністрації.