ТАКОЇ ЧИСТОЇ АТМОСФЕРИ, ЯК НА МАЙДАНІ, ВЖЕ НЕ БУДЕ

Буквально на третій день після сенсаційної відставки уряду Юлії Тимошенко, яка схвилювала всіх, ми брали участь у відзначенні десятиліття “Єврорегіону “Буг” в Холмі. Звичайно, ця тема була домінуючою у кулуарних розмовах. Кореспонденти “Волині” скористалися присутністю на ювілейних заходах народного депутата України, нашого земляка Сергія Шевчука і взяли в нього інтерв’ю.

Степан САЧУК,
Ярослав ГАВРИЛЮК

- Важко давати оцінку тим подіям, які сколихнули всю країну, але все ж...
- Наша Українська республіканська партія “Собор” зробила заяву після того, як Олександр Зінченко оприлюднив причини своєї відставки. Ми відразу, ще до відставки уряду, висловились за те, що Президент повинен усунути і Порошенка, і всіх, хто задіяний в цьому конфлікті. На жаль, трапилось так, що увільнені були не тільки фігуранти скандалу, а й зовсім інші люди, які працювали чесно, які не жаліли свого часу і здоров’я і хотіли зробити багато — і вже зробили — для піднесення держави.
Відставка уряду, зокрема, прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, для нас і досі є незрозумілим кроком. Програма уряду “Назустріч людям” була схвалена переважною більшістю парламенту, конституційною більшістю. Вона успішно виконувалась. Відставка Юлії Тимошенко – це безумовно розрив тієї єдності, яка була напередодні і під час Помаранчевої революції. Це дуже прикро. І прикро також з того, що, на жаль, і Президент України не піднявся над персональними стосунками, а навпаки – занурився в них, що не робить йому великої честі. Я думаю, що це буде урок і для Віктора Андрійовича, який має дуже великий людський, гуманітарний потенціал, і всі йому дуже вірили і вірять. Але цей потенціал треба зберегти і розвивати, а не опускатися до чвар, які виникають.
- Яка, на вашу думку, головна причина такого розвитку подій? Віктор Ющенко боїться Юлію Тимошенко як конкурента?
- Я, наприклад, завжди прагнув і цьому, до речі, навчився саме на Волині, коли доля винесла мене в обласну раду і ми працювали разом із Борисом Климчуком і з багатьма іншими: використовувати сильні сторони кожного з тих, хто при владі. І ми зараз не розуміємо, чому таких яскравих політиків, які були в уряді, не цінують. Я, наприклад, останній час спілкувався досить часто із Миколою Томенком, зокрема, по програмі надання Україні великого гранту від Всесвітнього фонду боротьби зі СНІДом при ООН. Фактично Томенко переломив ситуацію, і Україну знову внесли в цей список, коли нам дадуть близько 70 мільйонів доларів на цю боротьбу. Я бачив роботу Томенка і тому дивуюся, що саме він десь там фігурує як один із тих, хто спричинив небажаний розвиток подій. Я в це не вірю і думаю, що це – певний крок назад. Тепер стоятиме питання в зовсім іншому. І те, що сказала Юлія Володимирівна про паралельні курси, означає одне: з’явиться здорова конкуренція між представниками державотворчих і патріотичних сил, і, можливо, ця конкуренція буде на користь кожній із цих сил, які будуть тепер змагатися між собою в ідеях і в тому, як досягнути цілі.
- Чому дійшло до того, що оточення нашого Президента звинувачують у корупції? Як можна пояснити, що він такі надконституційні права і повноваження дав Петру Порошенку як секретарю РНБО?
- Я маю лише суб’єктивне пояснення. Якось я мав нагоду спостерігати у найбільш тяжкий, критичний період, коли Президент був відразу після отруєння. Я бачив, як його команда — і Порошенко, і Червоненко той самий, і Зінченко, — як вони працювали в Австрії, тут, як захищали свого майбутнього Президента, свого лідера. Я був тому свідок і радів тоді, тому що в їх очах не було якихось там персональних інтересів, і не могло бути. Розумієте, це була справді єдність людей, які вірили своєму лідеру. Мабуть, ці люди скористались такою довірою в своїх інтересах. Я так думаю. І якийсь час в політичному плані не можна було ламати ту єдність.
- Це не єдність, а хитка рівновага, коли дають такі повноваження Порошенку, існує паралельний уряд. Чи Президент настільки вже зв’язаний із своїм оточенням, що не може належним чином впливати?
- Як кажуть у народі, є випробування вогнем, водою і мідними трубами. Найтяжче, це – мідними трубами, або владою, коли звучать фанфари. Окремим українським політикам це випробування стало не під силу. Хоча попереду в них було високе завдання – перемогти на парламентських виборах, і в наступні п’ять років забезпечити стабільний розвиток України в напрямку Європи. Вони, мені здається, в якийсь період знехтували цим важливим завданням і пішли працювати кожен на свою “комору”.
А є ж і позитивні моменти того, що сталося, які полягають в тому, що вперше за історію України 700 журналістів об’єдналися і сказали, що ні, тут не є правда. А перед тим вперше журналісти сказали, що не може бути міністр без диплома. І що це за пояснення, що “відчепіться” від нього, бо він – людина з мого оточення. І зараз так само люди після Помаранчевої революції проявили готовність боротися до кінця. І бути чесними до кінця. І тут є позитивний момент. Момент очищення. Президент також, я думаю, це повинен зрозуміти і підхопити таку небайдужість людей і політиків, які хочуть залишитися в пам’яті українського народу, поки вони були при владі, чистими і чесними політиками. І це важливіше, ніж гроші, посади і інше.
- Про яке очищення ви говорите, коли звільняють чесних і порядних людей?
- Я кажу за посади, за очищення для суспільства. Тому що прийдуть нові люди, і самі собі, й іншим не будуть дозволяти робити речі, які йдуть всупереч загальнодержавним інтересам.
- Який ваш прогноз на вибори, на участь в них БЮТ і “НСНУ”?
- Лідерка блоку БЮТ висловилась однозначно, і, наскільки всі ми знаємо її характер, вона не робить повороту після того, що публічно заявила. Тобто, очевидно, що навколо Юлії Тимошенко гуртуватимуться певні політичні сили державницького, патріотичного напрямку. Я впевнений, що такою дружньою політичною силою буде українська правиця на чолі з Юрієм Костенком, який зараз дуже багато робить, щоб сформувати правицю, а така сила потрібна українському суспільству. Інші сили, можна їх назвати ліберально-демократичними, очевидно, сформують свій блок.
Чи буде цей блок разом із Народною партією, мені до цього часу також ще не зрозуміло. Можливо, вони об’єднаються. Як на мене, це не буде таке щире і чисте середовище, яке було раніше, яке об’єднало Майдан. Я, наприклад, бачив волинян, яким по гривні-дві односельчани збирали, щоб вони добралися на Майдан, ділилися тут хлібом – і це надзвичайні почуття, які бувають в історії народу, мабуть, один раз на 50-100 років. Але вони не проходять даремно. Я переконаний в тому, що в найвідповідальніший момент українці можуть об’єднатися, і цей момент буде в березні наступного року.
- Кого Блок Юлії Тимошенко бачить своїми союзниками?
- Перш за все, я думаю, це блок із трьох партій – “Батьківщина”, УРП “Собор” і партія Онопенка – соціал-демократи. Я впевнений, що ще чимало політичних сил скажуть про свою підтримку. Цей блок буде оновлений, і конфігурація його буде значно ширша, і підтримка людей також буде значно більша, ніж це було, скажімо, раніше.
- Це не буде опозиція до, скажемо так, “президентської” партії?
- Я не хотів би говорити про “чорне” чи “біле”. Коли ми говоримо про опозицію, то вже це один колір, а влада – інший. Скоріше всього, це буде дружнє суперництво, яке зуміє викристалізувати найкращі ідеї і наміри.
- Хотілося б задати вам, Сергію Володимировичу, і таке питання, яке хвилює багатьох. Складається враження, що розслідування отруєння Віктора Ющенка зайшло в тупик. Стільки часу минуло — і ніякої інформації, по суті, нема. Різні кривотлумачення ходять, аж до того, що операція по омолодженню відбулась невдало, кажуть про стволові клітини і т.д., і т.п.
- Щодо стволових клітин, то це, однозначно, видумка. Це я можу говорити як член спеціальної комісії, зрештою, як медик. А що вже рік тому правоохоронці заявили, що це “справа нашої честі” розслідувати — і забули про свою честь, то це також є факт. Можу сказати, що зараз спеціальна комісія, очевидно, збереться знову. Кілька днів тому ми направили депутатський запит, причому підписалися і Сівкович, і Шевчук, і Сятиня, тобто ми мали різні точки зору і інколи сварилися міцно, але тепер хочемо прояснити цю ситуацію до кінця, тому що, за великим рахунком, нам треба перш за все знайти отих винуватців, ініціаторів, замовників і покарати, засудити їх. А по-друге, не допустити, щоб подібні речі взагалі були колись в українській політиці. Тому зараз у нас буде активізація роботи комісії, ми не відстанемо від Генеральної прокуратури, поки вона чітко не надасть інформацію і не розповість, коли завершить цю справу.
- Про боротьбу із корупцією було багато гучних заяв Президента, сказано немало і Генпрокурором, міліцейським міністром Луценком і уже екс-головою СБУ Турчиновим. Багато справ, судячи з розмов, заведено, щось не видно поки що результатів.
- Заведено багато – це правда. Хто буде завершувати їх? Хто буде міністром, хто буде на чолі, скажімо, Генпрокуратури на найближчий період часу ще поки не відомо. Яка роль буде нового керівництва Служби безпеки України також побачимо. Повернення старого керівництва РНБО також викликає запитання. Що ж робилося раніше? І чому нам треба повернутися, зробити крок і ступити в стару воду?
– Ми не бачимо ні найменшого результату боротьби з корупцією, скажімо, в нашій області, сусідніх областях, навпаки, нова влада “пригріває” людей відомого гатунку, які збагатилися не зовсім чесним шляхом. Як це розуміти? Ми знаємо тих, що крали на кордоні. Знаємо, яка роль у корупційних схемах колишнього губернатора Француза, начальника міліції Кміти, які оборудки по лісу відбувалися на Волині.
- Я розділяю ваше непорозуміння і стривоженість, воно і в нас виникає. Коли до мене, як до депутата, звертаються прості люди і кажуть, що тепер давати хабарі треба в два-три рази більші, так би мовити, за ризик, то настав час не тільки говорити про це, а й діяти рішуче.
Я вашу стурбованість сприймаю як запит до народного депутата. І повірте, раз вже у нас така розмова, я буду це питання порушувати і за Француза, і за Кміту, і за інші справи.