Біля прилавків з макаронами, борошном чи цукром уже не збираються, як ще якийсь час тому, черги. Хіба що для поточних потреб хтось купить кілограм круп або вермішелі...
Біля прилавків з макаронами, борошном чи цукром уже не збираються, як ще якийсь час тому, черги. Хіба що для поточних потреб хтось купить кілограм круп або вермішелі. Правда, і влітку, перед штучно спровокованим ажіотажним попитом, дефіциту на ці продукти не було. Ймовірного зростання цін на них також ніщо не віщувало. Але така вже наша людська природа: варто було комусь, піддавшись поширюваним чуткам про цьогорічний неврожай та можливі перебої з хлібом, запастися мішком борошна, як за ним потягнулись інші. А в результаті спекулянти від комерції так підняли ціни на свою продукцію, що куди до них і світовим. Щоб захистити інтереси простих громадян, в ситуацію, що тоді склалася, рішуче втрутився уряд. І завдяки його виваженим та системним діям попит і пропозиція на продовольчому ринку нині вже збалансовані. А ті, хто, сіючи паніку, наживався на трудових людських копійках, виявлені правоохоронними органами і перебувають під слідством. По декому винесені й судові рішення. Сьогодні ніхто не сумнівається, що продукти харчування в державі є, і ціни на них, як свого часу запевнив Прем’єр-міністр Віктор Янукович, будуть повернуті на травневий рівень. Уже зараз цукор коштує навіть на 5 відсотків дешевше, ніж тоді. Хліб, за винятком 3-4 областей, також продається за цінами останнього весняного місяця. А тим регіонам, які відстають, доручено впоратися з цим завданням протягом вересня. Правда, ще де-не-де зберігаються завищені ціни на борошно. Але це пов’язано з суто виробничими причинами – необхідністю доставки закупленого зерна, дотриманням вимог санітарного карантину тощо. Таким чином, на всіляких розмовах про „продовольчу кризу” в Україні урядом поставлено велику крапку. А життя тимчасом пропонує нові проблеми. Повсюди почалися осінньо-польові роботи, засіваються озимі, площі під які нинішнього року значно розширені. Активно і регулярно закуповується та закладається до Держрезерву збіжжя, на яке з бюджету виділено 400 мільйонів гривень. Тримісячний запас пшениці та жита, що, оновлюючись, підтримуватиметься до кінця весни наступного року, за дорученням Кабінету Міністрів сформований в областях. Пізніше державою будуть закуплені ще півтора мільйона тонн зерна, великі партії м’яса, масла вершкового, сухого молока та молочних консервів, круп, цукру, олії. Ця продукція придбаватиметься на конкурсних умовах, за вигідними для селян цінами. Створення цивілізованого продовольчого ринку, на якому б не знайшлося місця для тіньових структур, – то справа не одного дня. А поки що нашій країні, вважає Прем’єр-міністр Віктор Янукович, рано відмовлятися від зваженого, в межах правового поля, регулювання цін. Бо якщо зробити їх вільними, як у Європі, де і зарплата відповідна, то як тоді бути нашим малозабезпеченим громадянам, що сьогодні перебиваються на межі прожиткового мінімуму та більшу частину свого доходу витрачають на харчування? Але деякі політики, „захисники народу”, як вони себе іменують, наполягають на цьому. То нехай би вони й сказали людям, як їм у такому випадку зводити кінці з кінцями. Але й адміністративного диктату в ціноутворенні уряд не збирається допускати. Такі методи керівництва відійшли у минуле. Істина, як мовиться, посередині. І вона в тому, що віднині держава вперше сама стає активним учасником продовольчого ринку, покупцем та продавцем продукції з Держрезерву за значно дешевшими цінами, які нею регулюватимуться так, щоб і інтереси споживачів, особливо малозабезпечених верств, не постраждали, і сільськогосподарське виробництво мало стимули для розвитку. Прозорість та передбачуваність такої соціальної політики додасть людям впевненості у завтрашньому дні, вплине на підвищення якості їхнього життя. А це і є найважливішим пріоритетом у діяльності уряду Віктора Януковича. Клавдія МАЛУЩЕНКО.
