БЕЗОПЛАТНЕ КОРИСТУВАННЯ ЖИТЛОМ СІЛЬСЬКИХ ВЧИТЕЛІВ

Правова школа адвоката Сергія Сафулька
Більше 40 років ми з дружиною пропрацювали вчителями в сільських школах Горохівського району, а тепер проживаємо в Берестечку у власному будинку. Як сільські вчителі ми безплатно користувались комунальними послугами — паливом, світлом... Потім пільгові компослуги було призупинено, а зараз вони знову надаються. Проте мені у цих пільгах міська влада відмовила. Чи правильно це?
Т. КЛОЧКО.
м. Берестечко.

Нормами, які містяться в статті 57 Закону України «Про освіту» передбачено, що педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості й селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогами в цих населених пунктах і проживають в них, держава відповідно із чинним законодавством забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням та освітленням у межах встановлених норм.
З такого визначення цієї норми закону вбачається, що законодавством дійсно не передбачено забезпечення безоплатним користуванням житлом з опаленням у межах встановлених норм пенсіонерів, які раніше працювали вчителями в населених пунктах сільської місцевості, але які в них не проживають.
Прикро, але, на жаль, така діюча норма закону.

КВАРТИРА У СПАДОК
Так сталося, що моя дружина померла і я залишився проживати сам у приватизованій на трьох осіб квартирі. Син із сім’єю живе окремо у гуртожитку. Через поважний вік хочу дізнатися, в який спосіб син зможе стати власником нажитого нами майна?
М. Падалко.
м. Луцьк.

Діючим цивільним законодавством України передбачено спадкування за законом та за заповітом. Згідно із статтею1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до пункту 3 статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, яким згідно з статтею 1220 Цивільного кодексу України є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Якщо є лише один спадкоємець, складання заповіту не обов’язкове. Згідно із статтею 1269 Цивільного кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживає постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Така заява подається спадкоємцем особисто.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців з часу відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї.
Щодо запитання про прописку (реєстрацію) спадкоємця, то потрібно нагадати, що прийняття спадщини не залежить від місця проживання. У даний час на території України є обов’язковою реєстрація фізичних осіб за місцем проживання, яка не тягне за собою правових наслідків стосовно власності на майно.
Потрібно мати на увазі, що статтями 1297, 1299 Цивільного кодексу України передбачено обов’язок спадкоємця, який прийняв спадщину, в складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за свідоцтвом про право на спадщину нерухомого майна, а також зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.
Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього права.