ВТІКАЮТЬ БАТЬКИ ВІД РІДНИХ ДІТЕЙ

Коли доходить до сплати аліментів, то багато чоловіків намагаються приховати свої заробітки або самі стають невловимими
Наша читачка з Турійського району написала лист в редакцію тому, що, як вона висловилась, “нема в нашій вільній Україні справедливих законів”. “Від першого шлюбу в мене двоє неповнолітніх дітей, — читаємо в листі. — Вже вісім років на них батько, мій колишній чоловік, зобов’язаний сплачувати аліменти. Але я не бачу ні копійки. Торік його засудили умовно за ухилення від сплати аліментів. Це вже, до речі, вдруге. Ось і недавно я знову написала заяву на порушення кримінальної справи, оскільки заборгованість велика. Але знаю, що і на цей раз нічого не доб’юсь. Державний виконавець сказала, що ніхто мого колишнього чоловіка не примусить працювати і платити аліменти. Добре, що я вийшла заміж вдруге, — аби не мій нинішній чоловік, то не знаю, чи ходили б діти до школи — їх же треба одягати. І що дуже прикро — я навіть не можу позбавити людину, яка забула про своїх дітей, батьківських прав. Тим часом мені здається, якби я так повелась з дітьми, то мене давно б позбавили материнства...”.
Цей лист і послужив приводом для розмови про аліменти і чоловіків-аліментників із старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Валентиною Головатою. Маючи п’ятнадцятирічний стаж роботи (Валентина Сергіївна працювала судовим виконавцем, коли ця служба була при судах), вона знає проблему в усіх аспектах.
Дуже багато зараз чоловіків, які за рішенням суду зобов’язані сплачувати аліменти. (І це зрозуміло, бо багато й розлучень.) Але дуже великий їх відсоток не бажають платити на дітей. У державних виконавців лише одиниці справ на контролі, по яких сплачуються аліменти від заробітку чоловіка, чи він приносить квитанцію, яка підтверджує, що кожного місяця поштовим переказом перераховуються гроші.
Аліменти завжди було важко стягувати. А тим більш сьогодні, коли в Кримінальному кодексі вже нема статті, яка передбачає покарання за дармоїдство. Користуючись цим, аліментники враз стають безробітними (а що візьмеш з людини, якщо в неї немає ніякого доходу?). До того ж тепер нескладно виїхати на заробітки за кордон — і шукай вітру в полі. Або й у рідному місті можна мати неофіційні заробітки, яких ніхто не виявить і не підрахує. І тут наївно розмірковувати: мовляв, який же то батько, що не хоче допомагати своїй дитині? Чи дивуватись, де його совість і батьківські почуття. Бо якби ці почуття були, то й після розлучення жінці не довелося б подавати чоловіка на аліменти.
— Коли мова йде про юридичну сторону, — говорить старший державний виконавець Валентина Головата, — то в Кримінальному кодексі України, який вступив в дію два роки тому, є стаття 164, яка передбачає відповідальність за ухилення від сплати аліментів. Батько, який не сплачує встановлених судом аліментів на неповнолітніх чи непрацездатних дітей, карається виправними роботами на строк до одного року або обмеженням волі на той самий строк. Все нібито, як і колись було. Але якщо навіть аліментника зараз засудять і державний виконавець надішле виконавчий лист за місцем відбування покарання, то найчастіше в колонії ніяких відрахувань на аліменти не буде. Справа в тому, що зараз в місцях позбавлення волі засуджені ледь-ледь забезпечують своє утримання. Які вже там аліменти. Отож, повертаються документи до нас з позначкою: “Відрахувань не було”. І взагалі про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів зараз доводиться говорити чисто на теоретичному рівні — за останні п’ять років я не можу навести жодного прикладу, щоб проти когось із злісних аліментників порушили кримінальну справу. Мені здається, законодавство в цьому відношенні недосконале.
На перший погляд, колись і тепер закон на боці неповнолітніх дітей. І сьогодні можна покарати чоловіка, який ухиляється від сплати аліментів. Але що з того? Все одно жінка не одержить ні копійки. Тільки ворога наживе. А тому, коли вже нібито й доходить до суду, то вона забирає заяву, мотивуючи тим, що “як чоловік вернеться, то вб’є мене”.
Є ще варіанти повернення боргу по виплаті аліментів. Можна арештувати майно боржника — меблі, автомобіль, наприклад, і виставити на продаж.
— Але яке може бути майно в чоловіка, що все життя пиячив і не думав, як дитині допомогти? — говорить старший державний виконавець Валентина Головата. — Чоловіків-аліментників найбільш мучить думка, що це ж вони колишній своїй дружині дають гроші. Я таким завжди пояснюю, що не дружині, а дітям потрібна їх допомога. І великий гріх перед Богом та злочин перед законом, якщо так розмірковувати і кривдити свою рідну дитину.
Зате потім буває, що батько з дитини через суд стягує аліменти або претендує на те, щоб син чи дочка його доглядали. Валентина Сергіївна розповіла про зовсім недавній випадок. Прийшла до неї лучанка і буквально ридала. З’ясувалось, їй потрібна була довідка, що колишній чоловік ухилявся від сплати аліментів.
— Я почала вникати в ситуацію, і виявилось, що багато років чоловік цієї жінки був за гратами. А потім він захворів, його паралізувало, і вже знайомі розшукали сина, якому сьогодні 23 роки, який має свою сім’ю. Працівники міліції поставили перед фактом, що можуть порушити кримінальну справу проти нього за ухилення від сплати аліментів на батька. Оскільки в нас архівних даних нема, то довідки про ухилення чоловіка від сплати аліментів я не змогла дати. Важко поки що сказати, чим така історія закінчиться.
... Ось чому дехто з жінок і не звертається в суд з позовом про стягнення аліментів. Вони розмірковують так: хоч і не зайві були б гроші, але не хочу робити з дитини заручника. Мається на увазі, що чоловік платитиме, може, й не дуже справно, аліменти, зате потім заявить про свої права сповна. То чи не краще від цього наперед захиститись?
Хоч, до речі, якщо татусь, м’яко кажучи, не має совісті, то він знайде, як заявити про свої права і обов’язки дитини, яку ніколи не підтримував матеріально. Пригадуєте, як героїня кінофільму “Інтердівчинка” збиралась заміж за іноземця? Для виїзду за кордон їй потрібний був “папірець” від батька, якого вона й не пам’ятала, — згода на цей виїзд. Татусь «інтердівчинки» зметикував і виторгував за цю згоду кругленьку суму. Докори сумління його не мучили.
Катерина ЗУБЧУК.