ВІДГОМІН ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
Що спричинило конфлікт і чвари в Ласківській ЗОШ Володимир-Волинського району...
Що спричинило конфлікт і чвари в Ласківській ЗОШ Володимир-Волинського району.
Алла ЛІСОВА
«Доброго дня! Пише вам жителька села Ласків Вознюк Олександра Панасівна. Диктую листа онучці, вона пише, а я за слізьми світа не бачу… Що змусило мене вперше за 76 років життя звернутись у редакцію газети? Насамперед, невимовні душевний біль і образа, якої мені завдають нові керівники нашого району, а також уклінне материнське прохання захистити мою честь і честь моєї сім’ї, насамперед доньки Наталі. Все життя, доки могла, важко працювала в колгоспі. Одній, бо чоловік після багатьох поранень рано пішов з життя, довелось вчити трьох дітей, усім допомогла здобути вищу освіту. Сини роз’їхалися, а дочка прийшла вчителювати в рідне село.
Працювала чесно, її шанували і діти, і батьки, за що й призначили директором школи. Але прийшла у минулому році революція… Ті, кому дочка не догодила, чиїх дітей не змогла взяти на роботу у школу, кого змусила повертати крадені у школі речі, об’єдналися і оббріхують дочку, пишуть у різні інстанції доноси, звинувачуючи її у всіх гріхах. Є нагода вислужитись і районному начальству, яке організовує все це проти неї, приписало порушення закону під час виборів і звільнило її з посади директора школи. Але ні районний, ні обласний суди не повірили в це і поновили її на роботі. Та на цьому цькування дочки не припинилося. Наступного дня після поновлення за наказом районного начальника знову приїхала комісія, аби звільнити її з директора — і тут у дочки не витримали нерви»…
Такого от, щемливо-зворушливого листа, поданого з незначним скороченням, отримала редакція. І хоч Помаранчева революція відшуміла, відголос її відчувається і понині. Першим, з ким довелось спілкуватись з приводу написаного, був голова Володимир-Волинської райдержадміністрації Юрій Михалець. Юрій Борисович, хоч не детально, але з даною ситуацією був обізнаний, і відразу зазначив, що в написаному – більше емоцій, ніж правди. Він як керівник виборчого штабу Віктора Ющенка у районі на минулих виборах знає, як згаданим директором використовувались діти перед голосуванням, що, на його думку, є грубим порушенням закону. Але, зважаючи на ряд обставин, поставились до цього в деякій мірі лояльно. Прокуратура за скаргою батьків даним питанням займалась, винесла відповідну постанову.
Однак, очевидно, це не змусило критично глянути на свої дії директора. Бо вже після того до Юрія Михальця як керівника району знов звернулися батьки з приводу незаконних дій Наталії Яковинець після поновлення її за рішенням суду на роботі. “Мені не залишалось нічого іншого, як дати доручення районному відділу освіти з’ясувати дане питання, провести позапланову перевірку”, - сказав Юрій Михалець. Після її завершення, як відомо, Наталія Яковинець повторно була звільнена з посади директора за порушення умов контракту, який був укладений. А умисно, як зазначив Юрій Михалець, проти неї ніхто нічого не організовує.
Більш категоричним у висловлюваннях був заступник голови райдержадміністрації Андрій Оніщук. За його словами, навпаки, педколектив був наляканий діями директора школи, яка вела себе і під час виборів, і після них не найкращим чином. Однозначно, як він сказав, з боку директора школи були порушення виборчого законодавства. Використовувались діти для агітації, звучали скарги і від соціальних працівників, які звертались за захистом до депутата районної ради Анатолія Давидюка.
Суд, на думку Андрія Оніщука, поступив однобоко, поновивши її на роботі. Впевнений, що чинився тиск на батьків, дітей. Однак, попри те, мотивами звільнення Наталії Яковинець з посади послужили ряд порушень як директора школи. Заступник завідуючого райво Сергій Бутцев на підтвердження сказаного заступником голови райдержадміністрації показав цілу папку зібраних за більш як півроку різних матеріалів, що стосуються даного питання. З-поміж іншого – листи-скарги депутату районної ради від членів виборчої комісії села Ласків, працівників державних установ та від батьків. А також – постанова про порушення дисциплінарного провадження, підписана Володимир-Волинським міжрайонним прокурором, радником юстиції О.Л.Решетником. У її висновках значиться: порушити відносно директора (Яковинець Н.С.) дисциплінарне провадження і постанову для розгляду направити у відділ освіти Володимир-Волинської райдержадміністрації для вирішення питання про її подальше перебування на займаній посаді. У документі про відсторонення від директорського крісла таке формулювання: звільнити із займаної посади у зв’язку з достроковим розірванням контракту за невиконання нею обов’язків, передбачених сторонами у контракті на підставі ст.41 п.1 ЗКпП з 04.01.2005 р., залишивши на посаді вчителя зарубіжної літератури.
Наталія Яковинець вважає незаконним своє звільнення, звертається за захистом до суду, який її поновлює на займаній посаді. Залишає в силі його рішення і обласний суд. Отже, 28 липня їй передають в райво ключі від школи, а згодом – повторна позапланова перевірка, після якої її вдруге звільняють з роботи. Результати перевірки, які послужили новому звільненню, видрукувані на півтори сторінки. Та, мабуть, нема сенсу їх перераховувати, бо тут більше йдеться про моральний бік справи, а не про формальні причини звільнення. Звичайно ж, я побувала у педагогічному колективі, порозмовляла з людьми.
Варто сказати, що школа в Ласкові виглядала просто красунею, потопала в зелені і квітах. Скрізь вбачався порядок і чистота, чого, зрозуміло, не зробиш за кілька днів, а навіть місяців. Відчувалась рука господаря скрізь. Приємне враження справила розмова з виконуючою обов’язки директора Галиною Дмитрієвою, яка не ставала на жодну із сторін, які є категоричними. Однак схилялась до думки, що колишня її шефиня, з якою довелося працювати сім років, є надто амбіційна. Обмовилась про конфлікт, який буцімто послужив початком недружелюбних стосунків між нею як завучем і Наталією Яковинець. Хоча пізніше Наталія Яковинець твердила протилежне, називаючи ряд фактів, які нібито свідчать про спровоковані підніжки завучем і її чоловіком, який тут працює вчителем.
Різко критично настроєним на дії колишнього директора був Федір Дмитрієв, який викладає у школі трудове навчання. Він зазначив, що при Яковинець ніхто не мав права мати якусь власну думку, що не співпадала з її. Хоча тут же зазначив, що директором, в принципі, вона могла бути й далі, аби лиш мала більше людяності. Мовчки прореагували на сказане своїм колегою педагоги, які зібралися у той час в учительській. По всьому видно, що колотнеча їм вже добряче набридла, бо тягнеться ще з осені минулого року. Набридли суди, пояснення в прокуратурі…
Катерина Троць, вчитель математики, впевнена, що конфлікт можна було владнати, не виходячи з кабінету директора. Двадцять років вона працює у цьому колективі – її влаштовувало і попереднє керівництво, і нинішнє, бо вважає головним – добре виконувати свою роботу. “Соромно, що все це пішло так далеко – хочеться спокою і нормальної атмосфери”, - сказала за усіх сакраментальну фразу. Бо решта присутніх вважали за краще промовчати. По їх реакції я зрозуміла, що не у всіх однакові погляди на конфлікт, що закрутився навколо директорського крісла.
- Якщо директором призначать Дмитрієву – я не заспокоюся, хоча суди стоять мені поперек горла, - заявила Наталія Яковинець. — Уступити – це визнати свою вину, а я ні в чому не винна. Двадцять п’ять років попрацювала в школі, була депутатом сільської, районної рад, маю багато грамот. За сім років директорування ніяких зауважень не мала. То невже такі люди стали непотрібними у нашій країні?
Наталія Яковинець заперечувала усі звинувачення на свою адресу, натомість розповідала про підніжки, які ставили їй. Обмовилась і про глибинні корені конфлікту. Не сказала лиш про одне, що, можливо, і її вина була в чомусь. Врешті, усі люди не безгрішні, і, мабуть, варто більш самокритично поставитись і до себе.
Ласків – село із 180 хат, де все і всі на виду. Люди один одного добре знають. Говорячи про позитивні якості Наталії Яковинець як директора, зазначали, що в усіх випадках з думкою людей треба рахуватись. А надто – з учителями, які є сільською елітою. Саме про це в один голос заявляли в сільській раді її секретар Ніна Рибка і кілька жіночок, які побажали не називатись у газеті.
І останнє. Конфлікт, який триває у Ласківській школі кілька місяців, не лише вимотує нерви і забирає здоров’я у його учасників, розділяє колектив, а й заважає навчально-виховному процесу. Про це повинні всі пам’ятати.
Р.S. Наказом управління освіти і науки облдержадміністрації від 14 вересня 2005 року Галина Дмитрієва затверджена директором школи.
Алла ЛІСОВА
«Доброго дня! Пише вам жителька села Ласків Вознюк Олександра Панасівна. Диктую листа онучці, вона пише, а я за слізьми світа не бачу… Що змусило мене вперше за 76 років життя звернутись у редакцію газети? Насамперед, невимовні душевний біль і образа, якої мені завдають нові керівники нашого району, а також уклінне материнське прохання захистити мою честь і честь моєї сім’ї, насамперед доньки Наталі. Все життя, доки могла, важко працювала в колгоспі. Одній, бо чоловік після багатьох поранень рано пішов з життя, довелось вчити трьох дітей, усім допомогла здобути вищу освіту. Сини роз’їхалися, а дочка прийшла вчителювати в рідне село.
Працювала чесно, її шанували і діти, і батьки, за що й призначили директором школи. Але прийшла у минулому році революція… Ті, кому дочка не догодила, чиїх дітей не змогла взяти на роботу у школу, кого змусила повертати крадені у школі речі, об’єдналися і оббріхують дочку, пишуть у різні інстанції доноси, звинувачуючи її у всіх гріхах. Є нагода вислужитись і районному начальству, яке організовує все це проти неї, приписало порушення закону під час виборів і звільнило її з посади директора школи. Але ні районний, ні обласний суди не повірили в це і поновили її на роботі. Та на цьому цькування дочки не припинилося. Наступного дня після поновлення за наказом районного начальника знову приїхала комісія, аби звільнити її з директора — і тут у дочки не витримали нерви»…
Такого от, щемливо-зворушливого листа, поданого з незначним скороченням, отримала редакція. І хоч Помаранчева революція відшуміла, відголос її відчувається і понині. Першим, з ким довелось спілкуватись з приводу написаного, був голова Володимир-Волинської райдержадміністрації Юрій Михалець. Юрій Борисович, хоч не детально, але з даною ситуацією був обізнаний, і відразу зазначив, що в написаному – більше емоцій, ніж правди. Він як керівник виборчого штабу Віктора Ющенка у районі на минулих виборах знає, як згаданим директором використовувались діти перед голосуванням, що, на його думку, є грубим порушенням закону. Але, зважаючи на ряд обставин, поставились до цього в деякій мірі лояльно. Прокуратура за скаргою батьків даним питанням займалась, винесла відповідну постанову.
Однак, очевидно, це не змусило критично глянути на свої дії директора. Бо вже після того до Юрія Михальця як керівника району знов звернулися батьки з приводу незаконних дій Наталії Яковинець після поновлення її за рішенням суду на роботі. “Мені не залишалось нічого іншого, як дати доручення районному відділу освіти з’ясувати дане питання, провести позапланову перевірку”, - сказав Юрій Михалець. Після її завершення, як відомо, Наталія Яковинець повторно була звільнена з посади директора за порушення умов контракту, який був укладений. А умисно, як зазначив Юрій Михалець, проти неї ніхто нічого не організовує.
Більш категоричним у висловлюваннях був заступник голови райдержадміністрації Андрій Оніщук. За його словами, навпаки, педколектив був наляканий діями директора школи, яка вела себе і під час виборів, і після них не найкращим чином. Однозначно, як він сказав, з боку директора школи були порушення виборчого законодавства. Використовувались діти для агітації, звучали скарги і від соціальних працівників, які звертались за захистом до депутата районної ради Анатолія Давидюка.
Суд, на думку Андрія Оніщука, поступив однобоко, поновивши її на роботі. Впевнений, що чинився тиск на батьків, дітей. Однак, попри те, мотивами звільнення Наталії Яковинець з посади послужили ряд порушень як директора школи. Заступник завідуючого райво Сергій Бутцев на підтвердження сказаного заступником голови райдержадміністрації показав цілу папку зібраних за більш як півроку різних матеріалів, що стосуються даного питання. З-поміж іншого – листи-скарги депутату районної ради від членів виборчої комісії села Ласків, працівників державних установ та від батьків. А також – постанова про порушення дисциплінарного провадження, підписана Володимир-Волинським міжрайонним прокурором, радником юстиції О.Л.Решетником. У її висновках значиться: порушити відносно директора (Яковинець Н.С.) дисциплінарне провадження і постанову для розгляду направити у відділ освіти Володимир-Волинської райдержадміністрації для вирішення питання про її подальше перебування на займаній посаді. У документі про відсторонення від директорського крісла таке формулювання: звільнити із займаної посади у зв’язку з достроковим розірванням контракту за невиконання нею обов’язків, передбачених сторонами у контракті на підставі ст.41 п.1 ЗКпП з 04.01.2005 р., залишивши на посаді вчителя зарубіжної літератури.
Наталія Яковинець вважає незаконним своє звільнення, звертається за захистом до суду, який її поновлює на займаній посаді. Залишає в силі його рішення і обласний суд. Отже, 28 липня їй передають в райво ключі від школи, а згодом – повторна позапланова перевірка, після якої її вдруге звільняють з роботи. Результати перевірки, які послужили новому звільненню, видрукувані на півтори сторінки. Та, мабуть, нема сенсу їх перераховувати, бо тут більше йдеться про моральний бік справи, а не про формальні причини звільнення. Звичайно ж, я побувала у педагогічному колективі, порозмовляла з людьми.
Варто сказати, що школа в Ласкові виглядала просто красунею, потопала в зелені і квітах. Скрізь вбачався порядок і чистота, чого, зрозуміло, не зробиш за кілька днів, а навіть місяців. Відчувалась рука господаря скрізь. Приємне враження справила розмова з виконуючою обов’язки директора Галиною Дмитрієвою, яка не ставала на жодну із сторін, які є категоричними. Однак схилялась до думки, що колишня її шефиня, з якою довелося працювати сім років, є надто амбіційна. Обмовилась про конфлікт, який буцімто послужив початком недружелюбних стосунків між нею як завучем і Наталією Яковинець. Хоча пізніше Наталія Яковинець твердила протилежне, називаючи ряд фактів, які нібито свідчать про спровоковані підніжки завучем і її чоловіком, який тут працює вчителем.
Різко критично настроєним на дії колишнього директора був Федір Дмитрієв, який викладає у школі трудове навчання. Він зазначив, що при Яковинець ніхто не мав права мати якусь власну думку, що не співпадала з її. Хоча тут же зазначив, що директором, в принципі, вона могла бути й далі, аби лиш мала більше людяності. Мовчки прореагували на сказане своїм колегою педагоги, які зібралися у той час в учительській. По всьому видно, що колотнеча їм вже добряче набридла, бо тягнеться ще з осені минулого року. Набридли суди, пояснення в прокуратурі…
Катерина Троць, вчитель математики, впевнена, що конфлікт можна було владнати, не виходячи з кабінету директора. Двадцять років вона працює у цьому колективі – її влаштовувало і попереднє керівництво, і нинішнє, бо вважає головним – добре виконувати свою роботу. “Соромно, що все це пішло так далеко – хочеться спокою і нормальної атмосфери”, - сказала за усіх сакраментальну фразу. Бо решта присутніх вважали за краще промовчати. По їх реакції я зрозуміла, що не у всіх однакові погляди на конфлікт, що закрутився навколо директорського крісла.
- Якщо директором призначать Дмитрієву – я не заспокоюся, хоча суди стоять мені поперек горла, - заявила Наталія Яковинець. — Уступити – це визнати свою вину, а я ні в чому не винна. Двадцять п’ять років попрацювала в школі, була депутатом сільської, районної рад, маю багато грамот. За сім років директорування ніяких зауважень не мала. То невже такі люди стали непотрібними у нашій країні?
Наталія Яковинець заперечувала усі звинувачення на свою адресу, натомість розповідала про підніжки, які ставили їй. Обмовилась і про глибинні корені конфлікту. Не сказала лиш про одне, що, можливо, і її вина була в чомусь. Врешті, усі люди не безгрішні, і, мабуть, варто більш самокритично поставитись і до себе.
Ласків – село із 180 хат, де все і всі на виду. Люди один одного добре знають. Говорячи про позитивні якості Наталії Яковинець як директора, зазначали, що в усіх випадках з думкою людей треба рахуватись. А надто – з учителями, які є сільською елітою. Саме про це в один голос заявляли в сільській раді її секретар Ніна Рибка і кілька жіночок, які побажали не називатись у газеті.
І останнє. Конфлікт, який триває у Ласківській школі кілька місяців, не лише вимотує нерви і забирає здоров’я у його учасників, розділяє колектив, а й заважає навчально-виховному процесу. Про це повинні всі пам’ятати.
Р.S. Наказом управління освіти і науки облдержадміністрації від 14 вересня 2005 року Галина Дмитрієва затверджена директором школи.