Курси НБУ $ 39.22 € 42.37
Кількість жертв неможливо підрахувати: у Ковелі вшанували пам'ять замордованих радянською владою українців

У знак шани усім, хто постраждав від політичних репресій, учасники заходу поклали квіти до меморіальної стели «Хрест пам’яті жертв більшовицького терору».

kovelrada.gov.ua

Кількість жертв неможливо підрахувати: у Ковелі вшанували пам'ять замордованих радянською владою українців

У райцентрі біля меморіальної стели «Хрест пам’яті жертв більшовицького терору» відбувся захід з нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій

Представники влади міста і району, підприємств та організацій, молодь та священики зібрались, аби помолитись за тих, хто боровся за свободу і незалежність України, хто став жертвою тоталітарного режиму.

Присутні вшанували їх пам'ять хвилиною мовчання.

Кількість жертв політичних репресій в Україні неможливо підрахувати. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 1920-х і до кінця 1980-х років, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% - українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання, каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.

Багатьох засудили за те, що вони не підтримували комуністичну ідеологію, за зв’язок з ОУН, просвітницьку роботу.

 Директор Ковельського історичного музею Маргарита Матвійчук зупинилась на подіях, які безпосередньо стосуються нашого краю та його мешканців.

- У Ковелі свого апогею репресії сягнули 21-23 червня 1941 року. В ці дні у застінках НКВС, в’язниці, на цвинтарі було розстріляно біля двохсот чоловік. Багатьох засудили за те, що вони не підтримували комуністичну ідеологію, за зв’язок з ОУН, просвітницьку роботу. Серед них був Іван Омелянюк, брат почесного громадянина міста Ковеля Івана Васильовича Омелянюка. Саме за його сприяння і було встановлено меморіальну стелу «Хрест пам’яті жертв більшовицького терору», -  наголосила у своїй розповіді Маргарита Євгеніївна.

Також вона зазначила, що у Ковелі у 1948-1951 роках діяв пересувний табір. З нього майже 10 тисяч людей ешелонами відправили у Сибір. Серед них було понад 320 ковельчан. Після відбуття покарання їм не дозволялось повертатись на Батьківщину. 

- Реальну загрозу комуністичній системі становили дисиденти. Серед тих, чиє життя було пов’язане з Ковелем, репресованим був Данило Шумук, член Української  Гельсінської групи. Він був  в’язнем ковельської тюрми. Також Ярослав Кравчук, який закінчив шосту школу, мав вищу освіту, знав шість іноземних мов. Ярослав Якович сім років перебував на примусовому лікуванні у психіатричній лікарні, потім - у в’язниці.

Поминальну панахиду за невинно страченими жертвами тоталітаризму відслужив декан Ковельського благочиння ПЦУ, протоієрей Василь Мичко. 

Джерело: Офіційний сайт Ковельської міськради.
Telegram Channel