Виступаючи на зустрічі з керівниками національно-культурних товариств області, заступник голови облдержадміністрації Володимир Карпук нагадав, що в довоєнні часи на території Волині проживало понад 150 тисяч німців, кілька десятків тисяч чехів, а в більшості волинських міст євреї становили 60—80 відсотків населення...
Володимир ЛИС
Виступаючи на зустрічі з керівниками національно-культурних товариств області, заступник голови облдержадміністрації Володимир Карпук нагадав, що в довоєнні часи на території Волині проживало понад 150 тисяч німців, кілька десятків тисяч чехів, а в більшості волинських міст євреї становили 60—80 відсотків населення.
Тож не випадково за часу вже нинішнього існує товариство євреїв Волині в Ізраїлі, а в Нью-Йорку — навіть товариство євреїв, вихідців з Любомля. Товариства німців, вихідців з Волині, є в Німеччині, організації чехів, колишніх волинян, в Чехії і Словаччині. Щоправда, в області тепер проживають лише 32 тисячі представників національних меншин, всього 72 національностей. Теперішня влада робить і буде робити все можливе, аби кожна людина, яка проживає в області, почувала себе затишно і комфортно незалежно від своєї національності, наголосив Володимир Георгійович. Керівники і представники національно-культурних товариств в області обмінялися думками, поділилися своїми проблемами. У переважної більшості із них найголовніша проблема — відсутність приміщення, де б могли зібратися вихідці з тієї чи іншої країни. Має його хіба що товариство польської культури на Волині імені Єви Фелінської — його купила польська влада. Громадські організації «Російська община Волинської області», «Російський культурний центр», громадський центр російської культури «Співвітчизники» такі приміщення мають на території школи № 5, але їхні представники Тамара Ярошенко і Ольга Саган скаржилися, що ці кімнати сирі і невідремонтовані. Вражаючий факт навела голова ромського благодійного фонду «Терне», який діє при обласній організації циган «Терне Рома» («Молоді цигани»), Тетяна Логвинюк. Виявляється, 79 відсотків дітей волинських ромів — взагалі безграмотні, ніколи не вчилися в школі. Отож, вже впродовж кількох років стоїть питання про організацію школи-інтернату для циганських дітей, але питання про приміщення для нього зависло в повітрі. Виконавчий директор єврейської громади Валентин Гнатюк вів мову про ліпший догляд місць захоронень жертв масових розстрілів єврейського населення, з тривогою говорив про появу на стінах будинків у Луцьку антисемітських написів. Висловили своє бачення кращої співпраці з обласною і міською владою керівники і представники товариства чехів «Матіце Волинська» Лариса Младанович, культурно-просвітницького товариства німців Волині «Відродження» Ліна Сидоренко, товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка Ніна Поремська та інші. Володимир Карпук, керівники ряду управлінь і відділів облдержадміністрації, обласної ради, регіонального відділення Фонду держмайна України в області, перший заступник міського голови Луцька Святослав Кравчук обговорили, як можна вирішити проблеми, про які йшлося під час зустрічі.
