Судову справу щодо приватизації приміщення Луцької дитячої музичної школи № 1, частину якого без згоди колективу було продано доньці мера Тетяні Кривицькій, розглядатиме суд іншої області...”
Судову справу щодо приватизації приміщення Луцької дитячої музичної школи № 1, частину якого без згоди колективу було продано доньці мера Тетяні Кривицькій, розглядатиме суд іншої області. Наразі під наглядом прокуратури області проводиться слідство по кримінальній справі, порушеній “за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Луцького міськвиконкому...”
Олександр ПИРОЖИК
ЯК ШВИДКО СТАТИ ВЛАСНИКОМ Витоки цієї скандальної історії слід шукати ще у 1999 році, коли згідно з розпорядженням міськвиконкому у Луцькій дитячій музичній школі №1 була введена посада другого заступника директора. На це місце призначили доньку луцького мера Тетяну Кривицьку. Продовжуючи працювати на цій посаді, з 19 вересня 2003 року вона стає ще й директором Луцького центру раннього естетичного виховання “Світлинка”. А ще — підприємцем, бо того ж дня згідно з розпорядженням міського голови підприємцю Кривицькій Т.А. надано в оренду під навчальні класи дві кімнати нежитлового приміщення музичної школи загальною площею 46 квадратних метрів. Згідно з договором оренди, місячна плата за них становила 9 гривень 46 копійок... Ради справедливості слід зауважити, що таких розцінок у Луцьку давно вже не існує. Послуги “Світлинки”, мабуть, справді користувалися попитом у лучан, бо потреби її керівника у нових приміщеннях зростали. Станом на початок липня 2004 року в оренду їй було передано вже 287 квадратних метрів нежитлових приміщень школи. Як стверджують представники трудового колективу музичної школи, це — небагато-немало — 18 класів із 40 наявних. Практично відразу після цього, 16 липня 2004 року, на сесію міськради винесли проект рішення про те, що нежитлове приміщення за адресою м.Луцьк, вул. Кривий Вал, 13 підлягає приватизації шляхом викупу. Депутатська більшість голосувала за нього, мабуть, гадки не маючи, що йдеться про приміщення позашкільного навчального закладу. На підставі цього рішення відділ обліку майна комунальної власності міськвиконкому 5 вересня видає наказ “Про відчуження нежитлового приміщення за адресою: м.Луцьк, вул. Кривий Вал, 13”. А вже через день між відділом обліку майна міської комунальної власності та центром “Світлинка” укладається договір купівлі-продажу цього приміщення. А хтось там каже, що важко вирішити питання підприємцям. Як бачимо, не завжди так буває.
КОЛЕКТИВ ВИСЛОВИВ НЕДОВІРУ Дізнавшись про оборудки, згоди на які в них ніхто не запитував, члени трудового колективу взялися відстоювати свої права на забрані приміщення. На них став чинитися моральний і психологічний тиск. На цьому грунті між керівництвом школи і трудовим колективом виник конфлікт, який 9 лютого ц.р. вилився в те, що профспілкові збори колективу висловили недовіру директору школи Наталії Глазиріній та її заступнику Тетяні Кривицькій. “За” проголосувало 60 осіб, “проти” — 3. Водночас колектив направив звернення з проханням дати оцінку таким діям посадових осіб у прокуратуру області, УСБУ та ГоловКРУ. 22 лютого надійшла відповідь з прокуратури області: “Проведено перевірку з приводу протиправних дій міського голови та завуча школи при проведенні приватизації частини приміщень та здачі їх в оренду. За результатами перевірки 11.02.2005 року прокуратурою області за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Луцького міськвиконкому під час проведення приватизації ... в інтересах третіх осіб, що спричинило державним і громадським інтересам тяжкі наслідки у вигляді ненадходження коштів до бюджету у великих розмірах та погіршенні умов роботи і навчання, порушено кримінальну справу...”. 25 лютого органом дізнання УСБУ в області порушено ще одну кримінальну справу — відносно посадових осіб міськвиконкому Костенюка А.А. та Вісина В.В, котрі виявилися безпосередньо причетні до надання дозволу на приватизацію приміщень школи. Ще через три дні з’являється висновок контрольно-ревізійного управління в області: “Вказані факти порушення фінансово-бюджетної дисципліни підтвердились...”.
КРИЧУЩІ ВИСНОВКИ КРУ Перевірка КРУ з’ясувала ряд цікавих моментів. Згідно з договором купівлі-продажу, 287 квадратних метрів приміщень музичної школи було продано за 58 тисяч 510 гривень, що в сумі з ПДВ становило 70,2 тисячі. Після приватизації між центром “Світлинка” і ДКП “Луцька дитяча музична школа № 1” було укладено договір оренди частини приміщень із орендною платою — лишень уявіть собі! — 1 гривня за квадратний метр у рік...
ДЕЯКІ ВИТЯГИ З ВИСНОВКІВ КРУ НАВЕДУ ДОСЛІВНО: “Наказ відділу майна міськвиконкому про зняття з балансу державного комунального підприємства “Луцька дитяча музична школа № 1” приватизованої частини приміщення датований 9 лютого 2005 року № 110, тобто лише в період перевірки. Як наслідок, установою за рахунок бюджетних коштів в період з вересня 2004 року по лютий 2005 року оплачувалась вартість комунальних послуг по відчуженій площі...”. “У 2003-2004 роках із виділених 1301,2 тисячі гривень бюджетних коштів використано незаконно та не за цільовим призначенням 118,6 тисячі гривень, у тому числі 107,2 тисячі гривень спрямовано на зведення будинку без представлення проектно-кошторисної документації, документів на право власності із зазначенням особи (юридичної чи фізичної), яка буде ним користуватись у подальшому...”. За результатами перевірки на посадових осіб управління капітального будівництва виконкому, яке було розпорядником коштів і замовником робіт, складено протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності. Зокрема, протоколи складено на начальника УКБ Яцюру В.І. та головного інженера Цвірука М.І.. Матеріали перевірки передано в СБУ...
ПОЗОВ ПРОКУРОРА ЗАЛИШЕНО БЕЗ РОЗГЛЯДУ Після цих висновків прокурор міста Луцька подає позов до суду в інтересах держави в особі ДКП “Луцька дитяча музична школа № 1” — про визнання незаконним і скасування рішення міськради №18/5 від 16.07.2004 року; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 07.09.2004 року. З-поміж іншого він акцентує увагу на тому, що приватизація частини нежитлового приміщення Луцької музичної школи №1 проведена без згоди трудового колективу установи, оскільки вказане приміщення віднесли до об’єктів групи “А”, а не “Ж”, до якого воно належить. 13 червня 2005 року з’являється ухвала Господарського суду області, якою позов прокурора Луцька залишено без розгляду. Аргументи суду такі: “Прокурор має право звертатися до господарського суду з позовами в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ чи організацій... Судом встановлено, що інтереси держави в особі Міністерства культури і туризму України в цьому випадку не порушені, а в інтересах державних комунальних підприємств прокурор не має права заявляти позови...”. Того ж дня з’являється відповідь пана Кривицького на лист в.о. голови спеціальної контрольної комісії з питань приватизації Людмили Кириченко. У ньому йдеться: “Зважаючи на те, що частина приватизованих приміщень належить до групи “А”, згода колективу не вимагалася. Що підтвердив і суд. Ухвала суду додається. Вважаємо, що конфлікт навколо приватизації частини приміщень музичної школи для потреб також дитячого закладу має суто політичне підґрунтя”. Ось такі, значить, “аргументи”. Смію зауважити: в рішенні суду жодним чином не сказано, що “частина приватизованих приміщень належить до групи “А”, згода колективу не вимагалася”. Господарський суд цього не спростував, але й не підтвердив. Впадає у вічі і юридична еквілібристика, що міститься в цій ухвалі суду: виходить, “в інтересах державних комунальних підприємств” (виявляється, є й така форма власності!) інтереси держави відстоюватися не можуть?
ЩО Ж ПІДТВЕРДИВ СУД? Вже через 9 днів Луцький міськрайонний суд розглянув матеріали адміністративної справи, які надійшли від СБУ відносно першого заступника начальника регіонального відділення Фонду держмайна в області Василя Крутія. Суд встановив, що пан Крутій “надав недостовірну інформацію щодо класифікації частини приміщення Луцької музичної школи № 1, яка була відчужена як об’єкт групи “А”, на письмове звернення завідуючого відділом обліку майна комунальної власності Луцького міськвиконкому Костенюка А.А., хоча об’єкт такої категорії відноситься до групи “Ж”. Костенюк А.А. надав цей лист в правоохоронні органи і стверджує, що кримінальна справа порушена відносно нього безпідставно”. Як засвідчує протокол допиту начальника відділення ФДМУ Устянчука Ф.З., при невикористанні за призначенням частини приміщення музичної школи мала бути виготовлена технічна документація, яка б визначила статус цієї частини об’єкта, і лише тоді її можна було б віднести до категорії об’єктів групи “А”. Суд дійшов висновку, що пан Крутій “умисно надав недостовірну інформацію”, його визнали винним у порушенні закону “Про боротьбу з корупцією” і оштрафували на... 255 гривень. Що стосується посадовців мерії, то, як вбачається з відповіді прокурора області Миколи Франтовського, кримінальна справа за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами міськвиконкому залишається відкритою. “В даний час по справі проводиться досудове слідство. Прокурора м. Луцька зобов’язано вжити всіх передбачених законом заходів щодо повного, всебічного та об’єктивного дослідження обставин справи і встановлення істини, забезпечивши якісне її розслідування і виконання вказівок прокуратури області у стислі строки, належний прокурорський нагляд та прийняття остаточного процесуального рішення”.
ПО ДРУГОМУ КОЛУ Як засвідчують останні події, колектив музичної школи відступати не збирається і має твердий намір довершити те, що не вдалося зробити вже екс-прокурору Луцька. За літні місяці його представники зібрали всі необхідні документи, і 1 вересня ДКП “Луцька дитяча музична школа № 1” звернулося до Господарського суду області з власним позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини приміщення музичної школи. Тож незабаром ця резонансна справа знову набуде широкого розголосу. Наостанок подаємо витяг із відповіді прокурора області Миколи Франтовського, з якого можна зробити висновок про подальший розвиток цієї скандальної історії: “Після надходження позовної заяви до суду прокуратура області з метою захисту інтересів держави і територіальної громади міста заявила клопотання про вступ у розгляд цієї справи. У відповідь на клопотання голова Господарського суду області повідомив, що позовну заяву скеровано до Вищого господарського суду України для вирішення питання щодо передачі її на розгляд до іншого господарського суду. В зв’язку з цим питання про представництво органами прокуратури інтересів держави у цій справі буде вирішено остаточно після її прийняття іншим господарським судом”. Отже, остаточне слово в цій справі має сказати незалежний суд.
