Так можна охарактеризувати зустріч Президента України та чільних членів його команди з представниками регіональних ЗМІ...
Так можна охарактеризувати зустріч Президента України та чільних членів його команди з представниками регіональних ЗМІ.
Володимир ЛИС
У мистецтві є таке поняття — випускати для розігріву перед виходом основного соліста менш значимих виконавців. Щось подібне відбувалося на семінарі для журналістів регіональних ЗМІ, який проходив в «Українському домі». Цю роль було відведено новому голові секретаріату Президента Олегу Рибачуку і віце-прем’єру з питань регіональної політики Роману Безсмертному.
ОЛЕГ РИБАЧУК Голова президентського секретаріату залишився і після призначення на цю посаду таким же комунікабельним, феєричним у подачі інформації та використанні власної мови, зі своїм специфічним почуттям гумору, щедрим на порівняння, епітети та іронічні запитання, якими він кілька разів парирував запитання, адресовані йому. Так званих губернаторів буде замінено не один і не два, але масової «чистки» не буде. Повідомив про велику кількість листів і звернень до Президента і в секретаріат, який щойно очолив і тому вважає, що є виправданим відкриття приймалень Президента в регіонах, куди надходить велика кількість скарг. У зв’язку з цим і задав я запитання Олегу Рибачуку: — Пане Олеже, ви говорили про громадські приймальні і про скарги. Але якщо проаналізувати виступи Президента протягом останніх трьох—чотирьох місяців, то складається враження і не тільки у представників ЗМІ, що Президент був не поінформований про реальний стан справ у державі, зокрема і про негативні явища, які відбувалися і в регіонах, і в міжрегіональних стосунках. І в цьому блокуванні такої інформації, зокрема, звинувачували попередній секретаріат. Чи не продовжується така практика? Наскільки ця інформація із громадських приймалень і секретаріату, і з інших джерел доходить до першої особи держави? У відповідь Олег Рибачук також не без гумору заявив, що не буває гарного оточення, а інформація, яку він надає Президенту, це не якісь побутові плітки. А ось сам голова секретаріату час від часу бачить технологію інформаційних кампаній і те, що проти влади діє добре організована і добре профінансована і не тільки в Україні, а й за її межами, система. Але він за те, щоб влада проводила зрозумілу інформаційну політику, щоб народ розумів, чому те чи інше рішення прийнято, щоб правильно реагував на події. У відповідь на мою репліку, чи не здається все ж, що ніякої змови у ЗМІ немає, а преса відображає реальний стан справ, пан Рибачук делікатно обійшов суть проблеми, але пообіцяв, що робитиме все, щоб Президент бував більше в регіонах, аніж за кордоном, і щоб про справжні механізми оновленої української політики знали і преса, і рядові громадяни. Пан Рибачук висловив оптимістичне сподівання, що Україна до кінця року все ж таки стане членом Світової організації торгівлі, набуде статус країни з ринковою економікою, що почнеться новий притік інвестицій, і в такому разі завдання, які ставила нова влада на цей рік перед собою, будуть виконані.
РОМАН БЕЗСМЕРТНИЙ Віце-прем’єр на відміну від свого колеги був майже беземоційним, але цього разу доволі діловим і конкретним. Насамперед він повідомив, що ніякої компанійщини в обіцяній зміні кадрів, зокрема губернаторів, не буде. І що ні в якому разі робота керівників регіонів не оцінюватиметься за їхньою політичною лояльністю і партійною приналежністю. Оцінка буде проводитися тільки за економічними показниками. Визначено 32 параметри, за якими оцінює роботу облдержадміністрацій комісія, якою керує сам віце-прем’єр. Вона грунтується лише на даних Держкомстатистики і Мінекономіки. Вже перше ж запитання від моїх колег стосувалося можливого використання адмінресурсу на виборах і того, чи не пов’язане планування такого ресурсу з призначенням нових міністрів транспорту та будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства Бондара і Качура. Безсмертний попросив журналістів інформувати його особисто про будь-які прояви адмінресурсу на місцях і навіть заявив: «Якщо ви побачите в моїй діяльності риси, які стосуються пропаганди чи лобіювання певних політичних сил, чи блоку, відразу пишіть про це. Але я певен, що такого не буде». Журналістів, природно, цікавило суміщення Романом Петровичем посад віце-прем’єра і голови ради політичної партії НСНУ. Він відповів, що хотів би піти на час виборчої кампанії з своєї партійної посади, але колеги по партії прийняли рішення не пускати, отож, поки що залишається на обох. Але нагадав, що він лише голова ради партії, а не голова партії і відповідного впливу на її діяльність не має. Щодо перспектив своєї партії, то чи не вперше пожартував, що, мовляв, «вимагати щось від піврічної дитини дуже складно». Діяльність же партії буде дуже прозорою і щодо підготовки до виборів, і щодо кадрової підготовки. В партії багато достойних людей. На запитання кореспондента «Волині» про те, кого бачить союзниками своєї партії на майбутніх виборах, пан Безсмертний заявив, що був би щасливим, якби вдалося відтворити майже в повному обсязі колишній блок Віктора Ющенка «Наша Україна». Але союзниками, безумовно, будуть і УНП, і НРУ, і ПРП та інші сили національно-демократичного спрямування, він в це вірить. Першим же номером цього блоку, на його переконання, повинен бути лише Віктор Ющенко. Говорив віце-прем’єр і про передачу української регіональної політики до Кабінету Міністрів, і про те, що адміністративно-територіальна реформа триватиме, тільки вже інакше підготовлена і роз’яснена з врахуванням іноземного досвіду, і ділився своїми міркуваннями та баченням цієї регіональної політики в майбутньому, і розвитком міст-регіонів, які він назвав містами-державами. Доволі делікатно відповів на запитання про ставлення до Юлії Тимошенко і його різкі заяви щодо неї у минулому, нагадавши, що він давав негативну оцінку ще до своєї роботи в уряді, а після свого призначення не робив жодних подібних заяв, хоча і бачив, що єдиної команди не було.
ВІКТОР ЮЩЕНКО Двома обставинами приємно здивував журналістів на початку зустрічі наш Президент — він цього разу не запізнився і його вступне слово було доволі лаконічним та тривало лише десять хвилин. У цьому слові поінформував: головне, про що хотів би сказати, — задоволений тим, що конфлікт у владі не переріс у політичний конфлікт в Україні. Основним завданням найближчим часом бачить створення національного фінансового резерву, бо, мовляв, попередній уряд догосподарювався до того, що не залишилося резерву ні у фінансах, ні нафти, ні газу, ні хліба, ні цукру. Отож, держава «повинна довести надійність свого існування». Попередній уряд, за його словами, перекладав свої промахи на інших, зокрема на Верховну Раду, почали шукати ворогів ззовні і в середині команди Президента. Дуже негативно було оцінено і роботу з митницею. Відповіді на запитання журналістів цього разу контрастували. Президент не погодився із твердженням, що, мовляв, продовжує безхребетну політику попереднього президента Леоніда Кучми у стосунках з Росією, зокрема щодо Чорноморського флоту. Сказав, що коли вступив на посаду, йому дали папки, в яких було 47 невирішених проблемних питань у стосунках з Росією. Нині залишилося ключових 7—10 питань, на яких вони зосереджуються при зустрічах із Путіним. Водночас Чорноморський флот — це таки головний біль для України. Як відомо, наступний рік проголошено роком села, отож, було кілька запитань, що стосувалися державної політики щодо тих, хто нас годує. Було обіцяно комплексний підхід, знову йшлося про розробку масштабної комплексної програми, яка має з’явитися протягом 30 днів, про розвиток іпотечної системи для села, проведення нової страхової політики. Чимало було запитань щодо підписаного закону про недоторканність народних депутатів, щодо майбутніх парламентських виборів. Віктор Андрійович роз’яснив, що йдеться не про закон чи якісь зміни щодо недоторканності депутатів місцевих рад, а про порядок притягання їх до кримінальної відповідальності. Оскільки не було правової підстави ветувати цей видозмінений закон, бо ж там не говориться нічого про недоторканність, то було обрано шлях, коли Президент його підписує, а потім звертається до Конституційного суду. Однак уже журналісти нагадали, що сама Конституція передбачає рівність прав громадян і що Конституційний суд вже висловлювався один раз з цього приводу. Звичайно, не могли обминути і те, що зараз в усіх на вустах — про те, наскільки вільними будуть наступні вибори у світлі того, що знизився рейтинг політичних сил, які називають пропрезидентськими, про підписаний меморандум із Партією регіонів, про певні зміни у політиці щодо стосунків з Росією і ЄЕП. Ось деякі основні, на наш погляд, моменти із відповідей Президента, які характеризують його теперішні, гадаємо, цілком щирі погляди щодо державної політики і тих її складових частин. Президент обіцяє особисто контролювати те, як найближчим часом дотримуватиметься свобода слова в Україні, те, аби силові структури не займалися політичною діяльністю, в нас пройшли абсолютно вільні неконтрольовані вибори. Виявляється, Віктор Ющенко сам просив ОБСЄ продовжити моніторинг України щодо виборів і дотримання виборчих законодавств. Прозвучало запитання, звісно ж, що стосувалося підписаного меморандуму з недавнім основним політичним суперником на виборах Вікторем Януковичем. Віктор Ющенко нагадав про ті часи протистояння на Майдані, коли частина там присутніх носила їжу, теплий одяг на стадіон «Динамо», де збиралися якраз на той час непримиримі опоненти. Нагадав тодішній улюбленець Майдану, що саме там народився лозунг «Схід і Захід — разом!» . І тут же перевів розмову на те, що тоді перебували за декілька кроків до розвалу України. І саме такі дії, які йшли не від злоби, не від відчуття переваги, а від відчуття України як такої і сприяли подальшому розвитку подій і перемозі. Віктор Ющенко нагадав, що зараз заведено понад чотири тисячі справ проти тих, хто брав участь у фальсифікації президентських виборів. Але просив не забувати, що в основному це рядові учасники цього спровокованого тодішньою владою процесу. Він запевнив, що основним винуватцям фальсифікації, тим, хто контролював сервери, хто реально впливав на фальсифікаційний процес, прощення не буде, але мусять простити тих, хто виконував чиїсь вказівки, хто став об’єктом, за словами Президента, цього грубого тиску. Водночас Віктор Ющенко запевнив, що чотири справи, заведені проти тих, хто зазіхав на територіальну цілісність України і проповідував цілком реальний сепаратизм, буде доведено до логічного завершення. Щодо стосунків з ЄЕП і участі в цьому об’єднанні України, то Віктор Ющенко закликав «зерно відділити від полови». З цим трактуванням стикалося й інше — влада, яка зуміє поєднати Схід і Захід, виявиться сильною владою, хто б як не трактував кроки нинішнього керівництва. Ющенко заявив, що він аж ніяк не думав про Януковича, його позицію і дії, а думав про тих тринадцять мільйонів українців, котрі голосували за зовсім іншого кандидата. Він навів слова славнозвісного французького президента де Голля про те, що йому нема більшої прикрості і небажання, ніж спілкуватися з опозицією, але опозиція це також Франція. Віктор Ющенко, відповідаючи на запитання щодо свого сина Андрія, заявив, що «я думаю, що я достойний батько і в мене вдалося п’ятеро достойних дітей, але ви зрозумійте мої батьківські почуття». Він заявив, що те, про що було написано і сказано про сина, далеке від істини, що він бажає, щоб син не зламався по житті. Віктор Ющенко запропонував журналістам зустрітися з його сином, побесідувати з ним і переконатися, що він не такий, яким його зображають. Коли ж Президента запитали щодо стосунків з Юлією Тимошенко, її заклику знову простягти руку, то Віктор Ющенко відповів, що він своєї руки й не виймав з руки Юлії Тимошенко як й інших своїх соратників і теперішніх опонентів. А ще Президент України повідомив, що він вивчив висновки і проаналізував позицію комісії, яка розслідувала діяльність його оточення, і запевнив, що жодного факту корупції не знайдено. Найближчим часом, заявив він, Тимошенко, Івченко, Порошенко, Піскун, інші заінтересовані особи будуть запрошені на засідання Ради національної безпеки і оборони України, де вони зможуть викласти всі свої позиції. Щодо свободи преси, то Віктор Ющенко заявив, що хоча прийняті зміни до Закону про вибори змінити неможливо, але він готовий розглянути всі посягання на свободу преси і висловлювання журналістами своїх власних думок щодо програм конкретних партій і кандидатів у депутати. А мене чи не найбільше цікавило те, що зараз так пекуче цікавить мільйони і політично заангажованих і незаангажованих рядових громадян України. Отож, я й запитав в одній із записок, що, на погляд Президента, може зробити уряд, щоб пригальмувати нову розкрутку цін. Із доволі довгої, економічно обгрунтованої відповіді стало зрозумілим, що уряд все-таки має намір ціни ці пригальмувати і, спираючись на власну політику, довести до того, що у першому кварталі наступного року (зауважимо, якраз напередодні виборів) інфляція істотно пригальмується. Як мовиться, вкотре хотілося б вірити.
