Це була подія. З Павлом Загребельним на чолі до Луцька прибула поважна письменницька делегація. Тоді, 24—25 жовтня 1980 року, гостями волинян були Маргарита Малиновська, Валерія Врублевська, Борис Олійник, Микола Олійник, Ростислав Братунь, Олександр Левада, Віктор Кочевський, Микола Петренко, Роман Лубківський, Євген Дудар, Анатолій Логвиненко-Славута. Саме від 25 жовтня, дня, коли на зборах літераторів Волині й Рівненщини було ухвалено рішення про створення професійного літературного осередку, і веде свій літопис Волинська організація СПУ (нині НСПУ). Хто з нас міг тоді передбачити чи бодай уявити, що невдовзі, на 14-ому році після проголошення Незалежності України, рідну Спілку доведеться захищати від купки зрадників та бандитів, посланих злочинною владою з метою захоплення столичного Будинку письменників, який давно муляє очі як прихватизаторам державного рівня, так і антиукраїнським бузинописним авторам. Рішучий протест проти владного бандитизму письменників України одностайно підтримали літератори Волині. Творча письменницька Спілка не лягла снопом на суспільному току, аби стати околотом під руками політичних обмолотників, але проблеми, передусім соціальні, на яких і зіграли організатори заколоту, залишились. Нині професійний письменник, тобто автор, який творить на професійному рівні, — став, за висловом Анатолія Дімарова, «аматором неіснуючої професії». Щоб надрукувати твір окремим виданням, необхідно оплатити вартість паперу і поліграфічних послуг. Винагороди авторові за працю (гонорару) видавництво не платить. Письменницька праця фактично експлуатується. Ще в період президентства Л. Кравчука знищена загальнодержавна система книгорозповсюдження, відтак тираж (як правило, мізерний) видання залишається, як у резервації, в тій чи іншій області, в районі чи місті, там, де видана книга. На грані вмирання опинились літературно-художні журнали. На початку 90-х років у непривабливих, принизливих умовах виживання (без фінансування) опинились обласні письменницькі організації. Волинський осередок НСПУ «з ініціативи» тодішнього обласного керівника В. Блаженчука було виселено із займаного нею приміщення. Нинішнє місце «квартирування» організації, третє від часу її створення, надане після доволі тривалих ходінь до владних кабінетів, листів-«прошеній», виступів у пресі. Здавалося, в декого з чиновників на лобі написано: «І де вони взялися на нашу голову, ті письменники?» Тож, мабуть, не варто дивуватись, що літератор для влади, митець, який не «оспівує» і не «підспівує», до того ж не політик — радше perso a o grata, ніж бажана особа. І все ж письменницьке слово сумління, любові, тривоги є невід’ємною, помітною барвою у спектрі духовного, мистецького буття не тільки нашого краю, а й країни загалом. Створення структурного підрозділу СПУ на Волині (воно відбулося в музеї-садибі Лесі Українки с. Колодяжного Ковельського району) засвідчило спадкоємність і розвиток багатих літературних традицій краю, де українську ниву культури засівали, плекали такі світочі духу, як Іван Вишенський, Олена Пчілка, Леся Українка, Агатангел Кримський, Пантелеймон Куліш, Модест Левицький, а також вагомість творчого доробку нового, сучасного покоління письменників. Напочатку до організації увійшло шестеро літераторів Волинської області (Олександр Богачук, Василь Гей, Петро Мах, Віктор Лазарук, Михайло Пронько, Йосип Струцюк), прозаїк Микола Смоленчук, який прибув на Волинь з Кіровограда, кілька письменників з Рівненщини. Нині спілчанський письменницький гурт Волині налічує 30 членів НСПУ. В різні роки від нас відійшли Людмила Лежанська (1981), Олександр Богачук (1994), Віктор Ревуха (1995), Олександр Рисак (2003), Леонід Гіттік (2004). Активну державотворчу позицію організації, спрямовану на захист державності української мови, пропаганду книги, мистецтва як засобу національного відродження й духовного збагачення людини, утверджують літератори-публіцисти Петро Боярчук, Віктор Вербич, Надія Гуменюк, Іван Корсак, Андрій Криштальський, Володимир Лис, Віктор Лазарук, Петро Мах, Микола Панасюк, Степан Скоклюк, Василь Слапчук, Йосип Струцюк, Іван Чернецький, Валентина Штинько, Микола Онуфрійчук. В альманасі «Світязь» під рубрикою «Наша доба» друкуються гостропубліцистичні статті на актуальні теми суспільного життя. Загалом же протягом більш як десяти років життя альманаху в ньому репрезентовано нові творчі доробки багатьох як відомих, так і молодих літераторів. І не тільки волинських. Задля сприяння книговидавничій справі на Волині з ініціативи письменницької організації 2000 року при управлінні у справах преси та інформації створено видавничу раду, яка розглядає питання фінансової підтримки тієї чи іншої підготовленої до друку книги. Рада, в міру надходження коштів з обласного бюджету на видавничу справу, забезпечує часткове фінансування того чи іншого видання. За такої підтримки видано твори Лесі Українки «Коханий мій краю...», «Лісова пісня», «Бояриня», книги більшості членів НСПУ. Надруковані також поетична антологія, присвячена Лесі Українці та родині Косачів, «Незгасна зоря України», літературознавче видання для вчителів, студентів та учнів «Волинь літературна», довідник «Письменники Волині», збірник «Уроки рідного слова. Письменники Волині — дітям». Престиж Волині як літературно-мистецького краю, доволі високий творчий потенціал обласного осередку НСПУ засвідчують імена і твори письменників, відомі читачам України та шанувальникам слова за її межами. Якщо говорити про конкретні видання останніх років, то варто згадати «Дорогами болю» та «Бій під стінами храму» П. Боярчука, «Повернення Мавки» Ніни Горик, «Однокрил», «Веселка для веселика», «Котилася писанка» та інші твори для дітей Надії Гуменюк, «Оксамит нездавнених літ» І. Корсака, «Незгасне полум’я любові. Антологія іспанської поезії ХІІ—ХХ століть» Олени Криштальської, «Чорноморець, матінко» А. Криштальського, роман-есе «Світязь» В. Лазарука, романи «Маска», «І прибуде суддя» В. Лиса, «Ластівка із крилами журби» П. Маха, детективний роман «Біг» М. Панасюка, «Нечімле» С. Скоклюка, «Навпроти течії трави» і «Сучок на костурі подорожнього» В. Слапчука, романи «Стохід» і «Гучва» Й. Струцюка, вірші та оповідання для дітей І. Чернецького. Уперше в історії Волинського краю Шевченківську премію присуджено письменникові В. Слапчуку, котрий також є лауреатом багатьох інших міжнародних та всеукраїнських премій. Високими нагородами відзначені Олена Криштальська (премія ім. Василя Мисика), Наталя Гранич (ім. Дмитра Нитченка), Андрій Криштальський (ім. Василя Стуса), автор цих рядків (ім. Андрія Головка і Дмитра Нитченка). Надія Гуменюк, Олена Криштальська, Віктор Лазарук, Петро Мах, Йосип Струцюк, Іван Чернецький, Михайло Пронько і Петро Боярчук — лауреати обласної літературно-мистецької премії ім. Агатангела Кримського, Ніна Горик нагороджена обласною освітянською премією ім. Лесі Українки. Молодий прозаїк Юрій Сичук отримав літературну нагороду ім. Олеся Гончара, юна поетеса Галина Глодзь відзначена премією ім. Василя Симоненка. У творчу біографію організації вписали свої творчі рядки Клава Корецька, Віра Омелянчук, Сергій Цюриць, Анатолій Махонюк, Ігор Ольшевський, юні поетеси Олена Пащук та Оксана Гундер. Урочистості з нагоди пам’ятних дат світочів українського духу Тараса Шевченка, Лесі Українки, «літературні четверги» у приміщенні Спілки та в обласній науковій бібліотеці ім. Олени Пчілки, презентації нових книг, літературні конкурси і зустрічі з читачами в навчальних закладах — такий, либонь, не повний перелік заходів організаційного впливу обласної письменницької Спілки. Неабиякого зацікавлення і в нашому краї, і в Україні набуло започатковане літераторами Волині, підтримане обласними управліннями культури й освіти поетичне свято «Лісова пісня» в лісовому урочищі Нечимному, природні й фольклорні джерела якого осмислені, збагачені творчим генієм Лесі Українки. Чверть століття — відрізок часу вагомий, історичний. Нелегкий шлях боротьби за Україну та національну гідність українців позначений і активністю рідного слова, талановито інтерпретованого в книгах Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, Павла Загребельного, Юрія Мушкетика, Дмитра Павличка, Івана Драча, Бориса Олійника, Володимира Яворівського, Анатолія Погрібного, Михайла Слабошпицького та багатьох інших видатних українських письменників. Знаходить свій відгук у серцях читачів і творчість літераторів Волині — краю, де поряд живуть і поезія «ніжної задумливої поліської краси», і тривога за долю природи, народу, його дарованих Богом пісні та слова.
