Набув чинності новий закон про мову

Документом передбачено, що українська мова є обов’язковою у всіх сферах публічного життя. Норма про те, що українська є державною в Україні прописана в статті 10 Конституції. Однак з набуттям чинності цим законом конкретизується функціонування державної мови, окреслюються сфери її обов’язкового вжитку та вводяться штрафні санкції за порушення норм мовного законодавства.

Закон передбачає, що кожен громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою. Для тих, хто її знає погано або ж у силу певних обставин не знає, будуть відкриті безкоштовні державні мовні курси в усіх містах країни.

Іноземці, які хочуть стати громадянами України, повинні будуть скласти спеціальні мовні іспити зі знання української. Після успішного складання видаватимуть державні сертифікати, в яких вказуватиметься рівень володіння мовою.

Документом передбачено, що українська мова є обов’язковою у всіх сферах публічного життя.

У законі зазначено список посад, володіння та використання державної мови для яких на роботі є обов'язковим:

1) президент України, прем’єр-міністр України, перший віцепрем’єр-міністр України, віцепрем’єр-міністри України, інші члени Кабінету міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, керівники інших центральних органів виконавчої влади та їхні заступники;

2) депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, посадові особи органів місцевого самоврядування;

3) державні службовці;

4) голови місцевих державних адміністрацій, їхні перші заступники та заступники;

5) службовці Національного банку України;

6) особи офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом;

7) особи начальницького (середнього і вищого) складу Національної поліції, інших правоохоронних та розвідувальних органів, посадові особи інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;

8) особи рядового, сержантського і старшинського складу Національної поліції, інших правоохоронних, розвідувальних органів, інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;

9) прокурори;

10) судді, які обрані чи призначені відповідно до Конституції України та здійснюють правосуддя на професійній основі, члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Вищої ради правосуддя;

11) адвокати;

12) нотаріуси;

13) керівники закладів освіти всіх форм власності;

14) педагогічні, науково-педагогічні і наукові працівники, крім іноземців чи осіб без громадянства, які запрошені до закладів освіти та/або наукових установ та працюють на тимчасовій основі як наукові, педагогічні, науково-педагогічні працівники або викладачі іноземної мови;

15) медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я;

16) посадові та службові особи підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, не визначені в підпунктах 1-15 частини першої цієї статті, крім осіб, які не є громадянами України.

Володіти державною мовою також зобов’язані особи, які претендують на обрання чи призначення на ці всі посади.

Визначено, що мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, державних та комунальних органів, установ, організацій є державна мова. «У разі якщо під час засідання, заходу або зустрічі використовується інша мова, ніж державна, має бути забезпечений переклад державною мовою», - йдеться в законі.

Закон передбачає, що у приватному спілкуванні можна розмовляти будь-якою мовою. Але ті, хто перебуває на роботі й виконує свої трудові обов'язки в державних чи комунальних установах, мають спілкуватися українською.

Закон передбачає, що скажімо клієнт може звернутися до чиновника чи працівника сфери обслуговування якоюсь іншою мовою, скажімо, російською. Але відповідати вони повинні українською. Винятки звісно є – для іноземців, які не розуміють української, можна відповідати їхньою мовою.

Варто додати, що працівники сфери обслуговування також зобов'язані розмовляти державною мовою. Тобто ви можете прийти до супермаркету, ресторану, в перукарню й розмовляти будь-якою мовою, проте касир, продавець, інший працівник має розмовляти українською.

У державних та комунальних театрах вистави мають бути державною мовою. Якщо іншою мовою – то з перекладом чи субтитрами.

Фільми, які зняті в Україні, мають демонструватися українською мовою. Допускається до 10% іншої мови, але вона повинна субтитруватися. Стрічки іноземного виробництва повинні демонструватися з українським перекладом (ця норма діяла й до цього).

Загальнонаціональні телеканали можуть показувати не більше 10% програм іноземною мовою, місцеві мовники – 20%. для телеканалів, які транслюють програми мовами корінних народів, обов'язкова частка української мови на тиждень має становити не менше 30%.

Друковані видання іноземною мовою повинні дублюватися й українською. Інтернет-ЗМІ зобов'язали обов'язково мати стартові україномовні версії.

Якщо держава, органи влади є організатором чи співорганізатором публічних заходів – курсів, тренінгів, конференцій, виставок – то вони повинні проводитися українською мовою. Якщо під час таких заходів використовується іноземна мова, то повинен бути забезпечений синхронний переклад українською – якщо цього вимагає хоча б один учасник.

Уся реклама повинна бути державною мовою. «У друкованих засобах масової інформації, що видаються однією з офіційних мов Європейського Союзу, допускається розміщення реклами тією мовою, якою видається такий друкований засіб масової інформації. Мовою реклами на телебаченні і радіо є державна мова. Мовою реклами, що розповсюджується телерадіоорганізаціями закордонного мовлення, телерадіоорганізаціями, які здійснюють мовлення однією або кількома офіційними мовами Європейського Союзу, поряд з державною мовою можуть бути офіційні мови Європейського Союзу. Особливості використання в рекламі кримськотатарської мови, інших мов корінних народів, національних меншин України встановлюються законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України», - йдеться в законі.

Політична реклама також має бути українською. «Матеріали передвиборної агітації, що транслюються на телебаченні, радіо, розміщуються на носіях зовнішньої реклами, поширюються у вигляді листівок і газет або в мережі Інтернет, виконуються державною мовою. Матеріали передвиборної агітації, у тому числі відеоматеріали про вибори президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів і посадових осіб органів місцевого самоврядування, всеукраїнські і місцеві референдуми та їхні результати, а також політична реклама, передвиборна агітація та теледебати адаптуються для сприйняття жестомовними особами шляхом перекладу українською жестовою мовою та/або субтитрування українською мовою з урахуванням вимог, встановлених законом», - говориться в документі.

«У всіх видах пасажирського транспорту, на залізничних вокзалах, автовокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах мовою інформації, оголошень, повідомлень, написів, довідкових служб є державна мова. У разі потреби ця інформація може дублюватися англійською мовою, а в міжнародному пасажирському сполученні також офіційною мовою (мовами) країни, сполучення з якою здійснює відповідний транспортний засіб», - зазначається в законі.

Мова навчання та викладання у дитсадках, школах, вишах – українська. У дитсадках та початковій школі можуть бути створені групи/класи, де викладають мовою нацменшин. Кримським татарам як корінному народу дозволено до кінця школи навчатися кримськотатарською. Проте всі мають вивчати українську. Зовнішнє незалежне оцінювання, іспити та навчання у вишах – українською. Виняток – ЗНО з іноземних мов.

Відтепер державна мова підлягає захисту, як невіддільний елемент конституційного ладу. За відмову спілкуватися українською мовою штрафуватимуть державних службовців, працівників органів влади. А от штрафи замість працівників сфери обслуговування накладатимуть на підприємства. Зазначу принагідно, що мовні норми для працівників сфери обслуговування діяли й до цього – це було передбачено 10 статтею Конституції, законом «Про права споживачів», а також і роз’ясненням Держкомітету з безпеки харчових продуктів та захисту споживачів.

Скарги слід буде писати уповноваженому Верховної Ради із захисту мови (ця нова посада ще не утворена) або профільним органам контролю – скажімо, Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, Нацраді з питань телебачення та радіомовлення. Передбачено також створення Національної комісії зі стандартів державної мови.

Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнюється статтею 188-52, якою передбачені штрафи за порушення закону щодо функціонування і застосування української мови. Розміри штрафів передбачаються наступними:

3400 - 5100 грн. - за порушення закону у сфері науки, культури, книговидання, спорту, здоров’я, телекомунікацій та поштового зв’язку, у технічній та проектній документації, в інтерфейсах програм та сайтів, у публічних оголошеннях та заходах, рекламі, транспорті;

3400-6800 грн. - за порушення закону під час засідань, зустрічей, робочого спілкування та документообігу в органах влади, державних органах, комунальних підприємствах, судах, у Збройних силах України та правоохоронних органах;

5100-6800 грн. - за ненадання інформації про товари та послуги українською мовою;

6800-8500 грн. – за порушення закону у сфері друкованих засобах масової інформації.

При цьому штрафувати почнуть лише через три роки. Спочатку після скарги проводитимуть перевірку, після другої скарги – попередження, після третьої – штраф, який можна буде оскаржити в суді.

І на останок. За повідомленнями ЗМІ сьогодні з нагоди набуття чинності закону про державну мову у 20-ти містах країни відбудуться святкові концерти за участю вітчизняних виконавців. Зокрема, у Києві, Львові та Харкові відбудуться концерти за участю Злати Огнєвіч, Наталки Карпи, Tarabarova, Оксани Мухи, Ivan Navi, Пікардійської терції, Sonya Kay та інших. Організаторами акції є громадські організації та волонтери.