12 талановитих гуртів і виконавців з Рівненщини стали переможцями обласного відбіркового конкурсу XVI Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні і популярної музики «Червона рута».
«Червона рута»: рівненський слід
У Чернівцях проведено XVI-й Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні і популярної музики "Червона рута". У ньому взяли участь солісти і гурти з кожної області - переможці відбіркових конкурсів і зірки української масової музики. Всього до фінальних змагань було запрошено майже 950 учасників з 5-ти тисяч, яких було прослухано в регіонах
12 талановитих гуртів і виконавців з Рівненщини стали переможцями обласного відбіркового конкурсу XVI Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні і популярної музики «Червона рута». Вони й отримали право представляти Рівненщину у фінальних змаганнях фестивалю «Червона рута-2019» у Чернівцях.
Цього разу Гран-прі не присуджували нікому. А перші премії у жанрі "автентичний фольклор" отримали гурти "Сільська музика» і "Весняночка", тріо "Ярина" з Рівного.
Без перебільшення можна сказати, що "Червона рута" Володимира Івасюка стала однією з найвідоміших українських пісень у світі.
А написав він її у 1970 році навчаючись у Чернівецькому медичному інституті.
30 років тому, 17-24 вересня 1989 р. в Чернівцях відбувся І-й фестиваль української сучасної пісні і популярної музики «Червона рута». І хоча пісенне свято намагалися контролювати компартійні органи, КДБ, міліція, на фестивалі прозвучав Національний гімн України, а люди розгорнули синьо-жовтні прапори. За словами очевидців, панував дух свободи, патріотизму. Фестиваль україномовної пісні «Червона рута» став не просто культурною подією. Це був вагомий поступ українців у здобутті незалежності Української держави.
На перший фестиваль «Червона рута» прибуло понад 500 виконавців з України, Канади, Аргентини, США, Польщі, Югославії і Чехословаччини.
На перший фестиваль «Червона рута» прибуло понад 500 виконавців з України, Канади, Аргентини, США, Польщі, Югославії і Чехословаччини.
Рівненщину представляли на ньому гурти «Еней» і «Горина» з Рівного, фольклорно-етнографічні гурти з сіл: Люхча – Сарненського і Крупове – Дубровицького районів, фольклористи Степан Шевчук і Раїса Тишкевич. До речі, наше представництво було найбільшим серед областей.
Це був свіжий ковток повітря в українській культурі – українська пісня зазвучала з новою силою. Гурти «ВВ», «Кому вниз»,«Брати Гадюкіни», «Тризубий Стас», «Гуцули», виконавці Віка Врадій, Марічка Бурмака, Андрій Миколайчук, Едуард Драч, Віктор Морозов, Василь Жданкін, Андрій Панчишин, Тарас Курчик і багато інших зривали шквал оплесків.
Тоді в Чернівцях заявили про себе чимало молодих українських виконавців і музикантів, сформувалося середовище людей, які згодом стали активними учасниками Революції на граніті, загалом протестного руху в Україні, формували громадську думку і творили українську культуру на початку 90-х років минулого століття.
- «Червона рута» стала потужною культурною революцією, яка знищила комплекс національної неповноцінності, – так оцінює цей фестиваль його співорганізатор, відомий скрипаль Кирило Стеценко, який згодом працював у Рівненській обласній філармонії.
А членом оргкомітету І-ї «Червоної рути» був представник Рівного Сергій Лейчук.
- Українці зі всього світу зібралися разом вперше на велику імпрезу саме на фестиваль «Червона рута», говорить він. - І працювати мені довелося поруч з такими відомими митцями, як Кирило Стеценко, Тарас Мельник, Тарас Петриненко, Сергій Архипчук, Анатолій Калиниченко, Люцина Забава, Софія Майданська, Іван Малкович, Василь Ілащук…
Повірте, що це було непросто, але приємно. Панувала піднесена, творча атмосфера, товариськість і відповідальність.
Тим часом при вході і на кожному поверсі у приміщеннях ЦК комсомолу і КДБ у Києві 2 місяці і більше тижня в Чернівцях стояли посилені пости.
І ще один цікавий момент. До появи «Червоної рути» в Україні, як і в СРСР були вокально-інструментальні, фольклорні, фольклорно-етнографічні ансамблі.
Валентин Ставський
