У музеї на Волині розповіли про ботало – «GPS» минулого для сільської худоби

Проте його дзвін і досі живе у спогадах старшого покоління як символ турботи, щоденної праці та гармонії з природою.

Про це пишуть на фейсбук-сторіцні Ковельського історичного музею. 

Коли ще не було смартфонів і супутникової навігації, селяни мали свій перевірений засіб для стеження за худобою – ботало.

Цей простий, але дієвий пристрій із дерева та заліза виконував роль своєрідного «GPS-трекера»: його характерний глухий дзвін підказував господарю, де пасеться тварина.

Ботало, або ж калатало, кріпили на шию корові чи коневі. Завдяки його звуку худобу можна було легко знайти в лісі, на луках, у тумані чи навіть у темряві. Окрім того, звук міг відлякувати диких звірів.

Голос ботала був тягучим, впевненим і добре чувся здалеку – крізь шелест трави чи вечірню імлу. У ті часи це був незамінний інструмент для сільського господарства, заснований на простоті та надійності.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Юна волинянка – у десятці кращих борчинь світу.