Окрім подарунків, волонтери влаштовують для родин різні заходи: флешмоби, зустрічі, поїздки Україною та за кордон, марафони, концерти – все, що підтримає їх та згуртує.
«Їхні батьки віддали за нас своє життя, і цих дітей ми разом маємо поставити на ноги...»
Фото дитини, ім’я та прізвище, вік, розмір одягу й взуття, її історія та мрії. Можливо, такі дописи на Facebook доводилося бачити і вам. Їх пишуть «посланці від тата» – волонтери з Волині, які заснували проект ДІТИ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ
Три роки поспіль вони збирають інформацію про дітей, чиї батьки загинули на війні або померли внаслідок поранення чи хвороби, отриманих на передовій, та намагаються зробити малечу трішечки щасливішою, йдеться на сторінці Повернись живим у Фейсбуці.
«За цей час ми спільними зусиллями ощасливили чимало діток, у яких війна відібрала татусів і безтурботне майбутнє. Було написано понад 300 статей і ця ініціатива вийшла за межі Волині», – говориться на сторінці руху.
«Наш волонтерський рух брав під опіку родини загиблих, зокрема, дітей. Спочатку ми влаштовували для них різдвяні та великодні свята, організовували поїздки. Але мені завжди було прикро, адже кожна дитина – особистість, у кожної своє горе и свої мрії. Тому ми розпочали проект «Діти небесного легіону». І сподівалися, що знайдеться бодай хтось із менторів, хто чимось допоможе», – розповідає про проект волонтер руху «Меценати для солдата» Ruslan Telipskyi.
У першому сезоні волонтери збирали кошти на всіх дітей, якими опікувалися, намагалися кожному зробити подарунок, про який він мріє: «Був би батько живий, він би обов’язково зробив гарний подарунок своїй дитині. А так… ми стали посланцями від тата. Ми ставимо на меті привернути увагу до дітей загиблих захисників та підкреслити роль наших Героїв у суспільстві. І водночас потоваришувати з дітьми».
Окрім подарунків, волонтери влаштовують для родин різні заходи: флешмоби, зустрічі, поїздки Україною та за кордон, марафони, концерти – все, що підтримає їх та згуртує.
У третьому сезоні, тобто зараз, напередодні дня народження дитини на Facebook-сторінці з’являється її історія та розповідь про захоплення і мрії. Також на початку місяця волонтери публікують допис, в якому перераховують усіх іменинників. Зробити подарунок може кожен бажаючий, а волонтери стежать за тим, щоб у своє свято дитина обов’язково отримала книжку та солодощі.
Побажання щодо подарунків бувають різними – від девайсів, домашніх тварин, зимового одягу до відвідин концерту та знайомства з українськими артистами.
«Одна наша дитина хотіла навчитися грати на саксофоні. Це дорогий інструмент, але нам перерахували гроші, ми його купили і сказали: «Розвивайся». І дитина зараз гарно грає, записує відео. Якось ми возили родини загиблих у Польщу, і я її вивів ту дівчинку на центральну площу Варшави, щоб вона заграла. Чужі люди стали навколо неї, і за п’ять хвилин зібрали 85 злотих. Тоді ми пішли в супермаркет, і вона купила собі сувенір на згадку про подорож. Одній дитині допомогли зробити крок на велику сцену, інша, яка захоплюється мистецтвом, завдяки грошам канадської діаспори змогла відвідати Лувр. Ми підтримуємо зв'язок зі всіма родинами і намагаємося допомагати дітям розвиватися та чогось досягати», – каже Руслан.
Окрім подарунків, волонтери влаштовують для родин різні заходи: флешмоби, зустрічі, поїздки Україною та за кордон, марафони, концерти – все, що підтримає їх та згуртує.
«Їхні батьки віддали за нас своє життя, і цих дітей ми разом маємо поставити на ноги, виховати нормальними людьми у суспільстві, показати світ. Ці діти нам стали як друга родина. Ми робимо це з душею, щоби ці діти були щасливими. Лише б їхня кількість не збільшувалася…», – говорить Руслан.
