Здається, всім вже стало зрозуміло, що боргів не спишуть. Але у боржників з’явилася можливість поступово розрахуватися з боргами...
Із введенням в дію Закону України “Про реструктуризацію заборгованості із квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ і електроенергію” у боржників з’явилася можливість поступово розрахуватися з боргами. Здається, всім вже стало зрозуміло, що боргів не спишуть. Про порядок реструктуризації заборгованості — наша розмова з начальником управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації Іваном Корчуком. — Зауважу, що вищезазначений законодавчий акт стосується лише тих громадян, які мають заборгованість за квартплату, комунальні послуги (водо-, тепло- , газопостачання, електроенергію, вивезення сміття тощо). Услід за ним, 26 червня, була прийнята Кабінетом Міністрів постанова, якою затверджено порядок погашення боргів і форму договору, що мають укладати боржники з житлово-комунальними підприємствами. Згідно із законом у всіх районах області при органах місцевого самоврядування створені комісії із реструктуризації заборгованості. Вони будуть вирішувати спірні питання, пов’язані із боргами населення за житлово-комунальні послуги, що утворилися на 1 липня 2003 року, стежитимуть за дотриманням закону. Борг волинян — майже 68 мільйонів гривень. — Куди слід звернутися людям, які хочуть розрахуватися із боргами? — Громадяни, які мають заборгованість за житло і комунальні послуги, повинні звернутися до житлово-комунальних підприємств, які їх надають, а в Луцьку — до міського інформаційно-обчислювального центру — і укласти договір про реструктуризацію. Згідно із законом, виплата заборгованості може бути продовжена на 60 місяців, тобто на п’ять років. При цьому щомісячна плата — поточна і заборгованість — не повинна бути більшою 20 відсотків для пенсіонерів і 25 — для працюючих громадян. — Які документи необхідно мати для укладення договору? — Слід мати заяву з перерахуванням тих видів послуг, за які готові розрахуватися, договір з квартиронаймачем чи власником житла, довідку про дохід усіх повнолітніх членів сім’ї, які прописані у квартирі. Непрацюючі члени сім’ї можуть подати довідку з центру зайнятості. Словом, необхідно подавати практично такі ж документи, як й для отримання субсидій. До речі, громадяни, котрі укладуть договір про реструктуризацію, отримуватимуть субсидію, якої раніше не могли отримувати через заборгованість. — Але ж є багато людей, які, скажімо, десь епізодично підробляють, а в службі зайнятості незареєстровані. Де їм взяти довідку про доходи? — У законі передбачені подібні ситуації. Договір може бути укладений “із квартиронаймачем або з однією із зареєстрованих у квартирі осіб”. Скажімо, це непрацюючий пенсіонер. У такому разі він сплачуватиме 20 відсотків від загальної суми доходів (разом із поточними платежами). Якщо ж у квартирі проживає лише непрацююча людина працездатного віку, але вона згідна погасити заборгованість, то комісія підпише з нею договір і без довідок про дохід. — А коли людина уклала договір про реструктуризацію, але все одно не сплачує заборгованості? — Якщо громадянин несвоєчасно сплачуватиме заборгованість і поточні платежі, то за кожен прострочений день буде нараховуватися пеня в розмірі 0,01 відсотка, але не більше сто відсотків загальної суми боргу за умови, що немає заборгованості з виплати зарплати, пенсії, стипендії чи інших видів соціальної допомоги. Якщо ж не платитиме і після нарахування, то комісія розірве договір і справу передасть до суду. — Але ж бувають різні ситуації. Скажімо, сім’я мала непередбачувані витрати на лікування чи зменшився дохід. Хіба ж справедливим буде передавати її до суду як злісного неплатника? — Справді, життя непередбачуване і “підкидає” часом складні ситуації. Але коли людина не може з якихось причин дотриматися умов договору, своєчасно розрахуватися із заборгованістю, їй слід звернутися до комісії із реструктуризації. Вона має право приймати рішення за кожним конкретним випадком і провести перерахунок у зв’язку з тим, що, наприклад, зменшився дохід сім’ї. — Іване Миколайовичу, але ж дехто із малозабезпечених громадян, які мають великий борг, не зуміє погасити його й за п’ять років. Як їм бути? — Закон передбачив подібне. Якщо доходу громадянина не вистачатиме для повного погашення боргу, то строк дії договору (за письмовою заявою) буде продовжено. — Кажуть, що закон суворий до громадян, які підписали договір, але поблажливий до тих, які не підписали його. До них ніяких суворих заходів не застосовуватимуть. То правда? — Ні. Заборгованість з громадян, які не уклали договір і не сплачують заборгованість, буде стягуватися через суд. — Але ж у багатьох заборгованість утворилася до 2000 року. А згідно з чинним законодавством строк позовної давності для стягнення подібних боргів становить три роки. Хіба Закон про реструктуризацію відміняє цей термін? — Ні, не відміняє. Але я не знаю прецеденту, щоб ця норма закону спрацьовувала. Суди займають позицію позивачів — житлово-комунальних організацій. Вже зараз в області винесено понад 9 тисяч судових рішень щодо боржників. Мільйони заборгованих гривень повернуто житлово-комунальним підприємствам. Отож, ліпше підписати договір і не доводити справу до суду. — Як іде процес підписання договорів? — Поки що не так, як хотілося б. Люди не поспішають розраховуватися з боргами. Одні бояться, що це забере значну частину грошей з сімейного бюджету, інші живуть за принципом “якось воно буде”, ще інші шукають лазівки, аби уникнути повернення боргів. Але усім слід пам’ятати, що держава робити подарунків не буде нікому, тож борги треба повертати. Інтерв’ю взяла Євгенія СОМОВА.
