Розмір фінансування охорони здоров’я в нашій державі з 2002-ого по 2005-ий рік зріс більш як удвічі. Але чи відчули це зростання медпрацівники наших лікарень, поліклінік і ті, кого прийнято називати рядовими пацієнтами?..
Володимир ЛИС
Розмір фінансування охорони здоров’я в нашій державі з 2002-ого по 2005-ий рік зріс більш як удвічі. Але чи відчули це зростання медпрацівники наших лікарень, поліклінік і ті, кого прийнято називати рядовими пацієнтами?
Це питання прозвучало на круглому столі “Основні напрямки реформування системи здоров’я в Україні”, який проходив у Луцьку в рамках всеукраїнського обговорення програми “Стратегія розвитку України”, яку запропонувала широкій громадськості політична партія “Народний союз Наша Україна”.
Координатор проекту, донедавна перший заступник міністра охорони здоров’я України Святослав Ханенко, розгорнув широкий показ сучасного стану медицини нашої держави, тих численних проблем, які їй властиві. І він, і учасники дискусії, яка потім розгорнулася, згоджувалися в основному — потрібні радикальні зміни. Саме такі зміни і передбачено в програмі розвитку охорони здоров’я, яку пропонує НСНУ. Вона грунтується на Указі Президента Віктора Ющенка “Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я”. У програмі чітко й конкретно розписано, як проходитиме реформа системи фінансування закладів охорони здоров’я, як віднаходитимуться і розширюватимуться джерела фінансування медицини, як розвиватиметься первинна медико-санітарна допомога на засадах сімейної медицини. Щодо сімейної медицини, як і запровадження консультаційно-діагностичних центрів у районах і містах, то це викликало жваву дискусію і обговорення учасників круглого столу. Начальник міського управління охорони здоров’я міста Луцька Федір Кошель, головний лікар міської клінічної лікарні Лариса Духневич, лікар з Ківерець Наталія Процко та інші учасники обговорення говорили про ті складнощі, які доводиться нині долати, аби впроваджувати новації в лікуванні, наданні послуг населенню. Зокрема, йшлося про те, що в Луцьку для сімейних лікарів відводяться непристосовані підвальні приміщення. Як зазначив Святослав Ханенко, це свідчить і про те, як ставиться міська влада до проблем здоров’я мешканців міста. Йшлося на круглому столі про діяльність лікарняних кас, роботу яких слід організувати по-новому. Про те, що визначальним має стати те, які кошти вкладаються в охорону здоров’я, а коли первинна медицина і невідкладна допомога стануть справді кваліфікованими і в них вкладатимуться необхідні кошти, то на стаціонар потраплятимуть тільки ті, хто потребує стаціонарного лікування. І тоді лікарі не виконуватимуть непритаманних їм функцій. У сільській місцевості повинно стати звичною справою, коли лікар раз на місяць, а то й тиждень, обходить подвір’я, аби надати допомогу тим людям похилого віку, які не дуже охоче самі навідуються до медиків. Районні поліклініки мають стати саме тими консультативно-діагностичними центрами, які будуть надавати різноманітні види послуг і куди охоче звертатимуться люди. Але формування ефективної національної системи охорони здоров’я можливе лише за умови, коли в бюджеті на охорону здоров’я виділятимуться сім—вісім відсотків ВВП, — показник, до якого наближаються вже Польща, Угорщина, Литва, Словаччина та інші східноєвропейські країни. Саме такий рівень підтримки вітчизняної медицини передбачає програма розвитку охорони громадського здоров’я політичної партії “Наша Україна”. Надаватимуться пріоритети профілактичній медицині, втілюватимуться в життя економічно виважені програми обмеження тютюнопаління і вживання алкоголю, зростатиме мотивація населення до ведення здорового способу життя. Програма розвитку охорони громадського здоров’я НСНУ — це, по суті, програма, як зробити Україну країною здорових громадян.
