На Волині до острівка милосердя завітали з новорічними подарунками

Днями тут, у затишній двоповерховій будівлі, що оточена зеленими ялинками проживає 34 людини, які на схилі літ, з букетом недуг, волею долі залишилися одинокими, втратили рідних, а то й, стали «тягарем» для своїх живих дітей. Найстаріша мешканка Любов Данилівна Поліщук, 1923 року народження, з села Лаврів, а наймолодша, інвалід першої групи загального захворювання 37-річна Ірина Володимирівна Казимирова, родом з Донеччини.

Напередодні новорічно-різдвяних свят до цього острівка милосердя з пакунками подарунків завітали працівники територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Луцького району – в.о. директора центру Ірина Мартинюк, головний бухгалтер Надія Демкова, а також голова ради ветеранів району Юрій Сургент, щоб привітати стареньких із святами, презентувати солодощі та речі домашнього вжитку. Гостинців, дійсно, було досить багато. Це – побутова техніка,   новенькі халати, блузи, теплі пледи, капці, солодкі подарункові набори. 

Звеселілі душі мешканців не шкодували вдячних емоцій, хоча не обійшлося і без сліз…

Всі гостинці мешканцям стаціонару були придбані за зекономлені кошти територіального центру, допомогу спонсорів, благодійників. Така допомога від терцентру напевно завершальна, так як ця структура з нового року ліквідовується, а у зв’язку з децентралізацією стаціонарним відділенням опікуватиметься Торчинська селищна рада, до складу якої після об’єднання ввійшла і Білостоцька сільська рада.

Не може стримати сліз дитина війни, 83-річна Лідія Володимирівна Новицька з Садова (на фото). Жінка аж нітрохи не нарікає на умови проживання у стаціонарі, з гіркотою розповідає про нелегку працю у колгоспі, якій присвятила багато років, втрату дітей, які покинули цей земний світ. Зізналася, що хоча вже вісім років мешкає у Білостоці, але мріє хоч ще раз пройтися рідними стежками біля своєї хатини.

Ніна КОСТРУБА.