Волонтери допомагатимуть Благодатному - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.21 € 30.92
Волонтери допомагатимуть Благодатному

У їхніх планах - зробити реконструкцію центрального скверу та допомогти з ремонтом осель чотирьом сім’ям, які цього потребують, але самі не в змозі  справитися.

Фото з Фейсбуку

Волонтери допомагатимуть Благодатному

Тридцять волонтерів протягом двох тижнів будуть реалізувати кілька соціальних проєктів у селищі Благодатному міста Нововолинська

У нинішньому році юнаки та дівчата з благодійної організації «Будуємо Україну разом» (БУР) протягом двох тижнів  працюватимуть у цьому населеному пункті. У їхніх планах - зробити реконструкцію центрального скверу та допомогти з ремонтом осель чотирьом сім’ям, які цього потребують, але самі не в змозі  справитися.

У їхніх планах - зробити реконструкцію центрального скверу та допомогти з ремонтом осель чотирьом сім’ям, які цього потребують, але самі не в змозі  справитися.

Завдяки ініціативному, молодому голові Олександру Топорівському торік селище взяло участь у конкурсі проєктів. І небезуспішно: Благодатне обрали з поміж 97-ми заявок, а згодом воно потрапило до переліку тринадцяти місць, де БУР робитиме свої проєкти у 2020 році.

До слова, Благодатне (раніше Жовтневе) до середини 90-х років минулого століття вважалося шахтарським, адже там працювало два великі вугільні підприємства. Після їх непродуманого закриття (ще були поклади вугілля для добування) селище переживало депресивний період. Через відсутність робочих місць молодь почала виїжджати в інші міста та за кордон, закрили одну школу. Олександр Топорівський, якому довірили головування у 2015 році, намагається вдихнути в нього нове життя.

Завдяки ініціативному, молодому голові Олександру Топорівському торік селище взяло участь у конкурсі проєктів. І небезуспішно: Благодатне обрали з поміж 97-ми заявок, а згодом воно потрапило до переліку тринадцяти місць, де БУР робитиме свої проєкти у 2020 році.

До слова, Благодатне (раніше Жовтневе) до середини 90-х років минулого століття вважалося шахтарським, адже там працювало два великі вугільні підприємства. Після їх непродуманого закриття (ще були поклади вугілля для добування) селище переживало депресивний період. Через відсутність робочих місць молодь почала виїжджати в інші міста та за кордон, закрили одну школу. Олександр Топорівський, якому довірили головування у 2015 році, намагається вдихнути в нього нове життя.