Вакарчук – Зеленському: «Навіщо ж солодку вату в душу заганяти?»

Вірш розміщено на Facebook-сторінці Святослава Вакарчука.

«Навіщо ж солодку вату в душу заганяти?»

Для мене справді є різниця де,

Для мене є різниця з ким, куди і звідки.

Все очевидно: хтось вперед іде,

А хтось стає навколішки й навшпиньки…

А щодо того, хто кому товариш друг і брат,

На щастя кожного я право поважаю,

Але не поважаю я порад,

Як через пекло проповзти до раю.

І як підставити щоку, під чобіт зла,

І як закрити гідність у «каптерку»,

І тих, хто молиться на голову козла,

І тих хто всує одягає «гимнастерку».

 

У кожного свій погляд на життя,

Свої слова, гріхи і протиріччя,

Старіють очі і від сміху і від сліз,

Та не буває без очей облич.

Як не буває без облич людей,

І не буває без людей Держави,

Какая разница, под чем, под кем и с чем,

Коли овець зганяють вовкодави.

Коли нема зубів, вже все одно,

Жувати шоу, чи смоктати серіали,

Яка різниця — сало, чи попкорн,

Коли тебе на мило готували.

Яка різниця – сало, чи попкорн, коли тебе на мило готували...

Ви кажете, що кожного колись потрібно врешті-решт нагодувати,

Я згоден з цим, але навіщо всім солодку вату в душу заганяти?

Ми творимо державу, чи колгосп?

Ми пишемо історію — чи казку?

Ми хочем без наркозу перемог,

Чи хочемо під опіум поразки?

Для мене справді є різниця де,

І хто, і з ким готовий побрататись,

Не проживе Держава без людей,

Людей, що вовкодавів не бояться.