Ще в 90-их роках минулого століття виходець з Волині Вітольд Козачук започаткував українсько-німецькі зв’язки та благодійну акцію, яка пізніше була розширена і поглиблена...
Мирослава СТОЧАНСЬКА, доцент кафедри музичних інструментів Волинського університету імені Лесі Українки, керівник ансамблю бандуристок «Дивоструни»
Ще в 90-их роках минулого століття виходець з Волині Вітольд Козачук започаткував українсько-німецькі зв’язки та благодійну акцію, яка пізніше була розширена і поглиблена. Невтомними організаторами багатьох благодійних справ стали голова Спілки «Мости в Україну» округу Детмольд, пан Карл-Герман Крог та пастор Манфред Мьоллер, почесні професори ВДУ.
Німецька делегація з благодійними місіями не раз бувала на Волині. Студенти їздили на мовну практику до Німеччини. перед німецькими гостями в Луцьку виступали й наші бандуристки. І так зачарували зарубіжних гостей, що вже в перші зустрічі на Волині були запрошені на концерти до Німеччини. Відтоді стали вже доброю традицією концертні поїздки лауреата міжнародних та всеукраїнських музичних фестивалів тріо бандуристок «Дивоструни». Цього року бандуристи Волинського університету на запрошення німецької Спілки «Мости в Україну» за сприяння адміністрації ВДУ отримали змогу представити національне мистецтво вже у більшому складі — це ансамбль бандуристок з восьми осіб. Окрім того, тріо бандуристок «Дивоструни» (Катерина Ковальчук, Наталія Никитюк, Алла Омельчук) та чоловічий квартет «Акорд» (Олег Гонтар, Микола Палій, Олександр Жданюк, Андрій Зарицький). Творчі колективи виступали під час спільних україно-німецьких благодійних концертів до Різдва Христового, що проводилися для громадськості у містах округу Ліппе. Співали наші артисти на службах Божих у храмах, виступали з лекціями-концертами. Всього ансамблем та тріо бандуристок було дано 25 концертів, проведено ряд творчих зустрічей. Бандуристки університету мали можливість представити за кордоном твори українських композиторів-класиків, сучасних авторів, волинських композиторів, а також нашу чудову українську народну пісню. Велике захоплення викликало виконання колядок. Надзвичайно зворушило те, що часто в залі нам підспівували, а відому на Волині пісню Степана Кривенького «Волинь моя» німецькі друзі співали своєю мовою, до того ж стоячи. Кожен концерт бандуристки завершували німецькими різдвяними піснями. Наша мистецька делегація весь час була оточена теплою увагою керівництва та членів Спілки «Мости в Україну», які влаштували молодим артистам прекрасні побутові умови, опікувалися організацією концертів, зустрічей. «Ангели синьоокої Волині», як називали дівчат німецькі глядачі, своїми піснями, музикою будували ще один міст порозуміння і дружби у взаєминах між двома народами.
