Керівники Горохівського району знову стали святими Миколаями
І здійснили візит у новостворені будинки дитячого типу Номінат та Синиці, які прийняли на спільне проживання та виховання 12 малят, позбавлених батьківського піклування
Вже стало доброю традицією з новорічними та різдвяними святами, в першу чергу вітати діток, які залишились без батьківської опіки. Про це інформує офіційний сайт Горохівської райдержадміністрації.
2 січня 2020 року за ініціативи керівництва району спільно із службою у справах дітей було здійснено святковий візит у новостворені будинки дитячого типу Номінат та Синиці, які прийняли на спільне проживання та виховання 12 дітей, позбавлених батьківського піклування. Ці сім’ї проживають у місті Горохів у двох сучасних новобудовах, які звела релігійна фундація, що опікується дітьми, позбавленими батьківського піклування та дітьми-сиротами.
Дорослі провели посадовцям екскурсію по своїх помешканнях.
Ці сім’ї проживають у місті Горохів у двох сучасних новобудовах, які звела релігійна фундація, що опікується дітьми, позбавленими батьківського піклування та дітьми-сиротами.
Після проведення екскурсії керівників району батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу Номінат запросили за святковий стіл та почастували смачним чаєм та солодощами, якими разом із ними пригощались їх щаслива дітвора.
Батьків-вихователів та їх вихованців зворушливо привітали із новорічно-різдв’яними святами голова районної ради Тарас Щерблюк, начальник відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації Віктор Білик, Горохівський міський голова Віктор Годик, та начальник служби у справах дітей Інна Шеремета, котрі вручили дітям іграшки та солодкі подарунки.
Посадовці наголосили, що взяти на виховання чужу дитину, і не просто взяти, а полюбити її, як свою рідну, дати любов і ласку, якої вона так потребує, оточити турботою і ніжністю, – це справжній подвиг. А ще – велике щастя – своєю любов’ю відігрівати дитячі душі. І хочеться низько вклонитися тим родинам, які зважилися на такий рішучий крок, зробивши щасливими не тільки себе, а й маленьких діточок. Бо яким би гарним не був заклад соціального захисту дітей, усі діти мріють про свою родину, де були б мама і тато, братики й сестрички, де панували б любов та щирі почуття.