“БРАТСЬКА КРУЖКА”

У Братстві святого апостола Андрія Первозваного освячено перші відроджені експонати.

Андрій БОНДАРЧУК

Волинське крайове Братство св. ап. Андрія Первозваного поволі, але послідовно відроджує традиції свого попередника — Луцького Хрестовоздвиженського братства. Перевидано старовинний «Пом’яник», стало традицією щорічне поминання братчиків, занесених туди з 1618 року і в новий його розділ — з 1990 року, часу відродження Братства, достойно пошановано пам’ять і подвиг братчика Данила Братковського. Вперше побачило світ його повне зібрання творів в паралельному перекладі з старопольської мови на українську, відбулась прем’єра фільму «Волинська Голгофа Братковського», встановлено горельєф поета-патріота біля місця його страти, а також надгробок над похованням перших братчиків, проведено різноманітні благодійні заходи тощо.
Недавно, перебуваючи на загальних зборах Братства, єпископ Луцький і Волинський Михаїл у приміщенні Братства освятив першу експозицію майбутнього музею історії Братства і «Братську кружку». Експозиція має назву «Книги, написані братчиками, видані Братством, і література про них». Зрозуміло, вона буде поповнюватись і стане багатшою, адже серед братчиків є немало діючих письменників, публіцистів, журналістів, істориків — Валерій Шевчук, Микола Жулинський, Сіма Кордунова, Петро Боярчук, о. Богдан Яким, Олена Бірюліна, автор цих рядків та інші. У наступному році тут займе почесне місце фототипічне видання книжки «Лямент», виданої 1627 року у друкарні Братства. Це перша друкована книжка, видана у Луцьку.
«Братська кружка» здавна була атрибутом діяльності Братства. Як свідчать документи, вона призначалась для збору пожертв, стояла на столі у Братстві, використовувалась для благодійних заходів. Але з плином часу, у вихорі подій вона, як і цінне майно Братства, зникла. Який був її вигляд, нам не відомо.
І ось на зборах перед братчиками постав її відроджений варіант. «Кружка» ніби нова, але вже має свою цікаву історію, дещо символічну. Років 25—30 тому, в часи комуністичного атеїзму, коли нищились храми, процвітало і насаджувалось безбожництво, на місці руїни старої дореволюційної церкви, я підняв з землі шматок тонкої оцинкованої жерсті з даху храму, поклав сумну реліквію у багажник автомобіля. Так вона і чекала в гаражі свого слушного часу, бо використати її на якусь господарську чи побутову потребу вважав блюзнірством.
І ось слушний час настав. Братство якраз намітило провести благодійний вечір на користь завершення будівництва в селі Дерно Ківерцівського району церкви, яка носить ім’я небесного покровителя Братства. Чому б «Братській кружці» не послужити цій справі? Довелось докласти чимало часу, зусиль і фантазії, щоб вийшов гарний виріб, адже журналіст працює з папером і ручкою, а не з металом. За загальною оцінкою багатьох це зробити вдалось і після, напевне, столітньої перерви «кружка» знов прислужилася богоугодній справі: для церкви було зібрано 1200 гривень. Так частинка храму, який знищили, прислужилась народженню нового. Церква, віра незнищенні.
Можливо, ці та інші кроки відродження традицій та історії Братства здадуться комусь незначними і малими. Але все велике починається і складається з малого. Сподіваємося, безкорисливі ентузіасти і у нас не переведуться.