У своєрідний спосіб зустрічають Новий рік екстремали. Не за святковим столом, а, скажімо, на бігових доріжках. Уже багато років у курортному польському містечку Налєчув, що за три десятки кілометрів від Любліна, практикують так звані “сильвестрові забіги”...
Олександр ПИРОЖИК
У своєрідний спосіб зустрічають Новий рік екстремали. Не за святковим столом, а, скажімо, на бігових доріжках. Уже багато років у курортному польському містечку Налєчув, що за три десятки кілометрів від Любліна, практикують так звані “сильвестрові забіги”.
31 грудня сюди з’їжджаються сотні спортсменів-бігунів із кількох сусідніх країн. За кільканадцять хвилин до опівночі вони разом із Сильвестром - польським Дідом Морозом - виходять на засніжені береги місцевого озера. Їхнє завдання - пробігти чималу дистанцію навколо озера. Стартують о 23-ій годині 55 хвилин, тобто за 5 хвилин до настання Нового року. Чотири рази брав участь у подібних забігах і спортсмен-марафонець із Луцька Сергій Зачепа. - Це треба лишень собі уявити, - ділиться враженнями Сергій. - П’ять хвилин біжиш майже в суцільній тиші, бо всі “нормальні люди” в цей час сидять біля екранів телевізорів і слухають вітання Президента. Чуєш, як годинник на ратуші б’є дванадцять. І раптом темряву пронизують феєрверки, які переростають у суцільну канонаду. В лічені хвилини все навкруги змінюється: небо розцвітає святковими салютами, люди вибігають на трасу, відкорковують шампанське. Біжиш під феєрверки та бризки шампанського - і всім єством відчуваєш, що вбіг уже в зовсім інший рік! Такі контрасти справляють незабутнє враження. Енергетичного заряду вистачає на весь рік...
ПІСЛЯ БОЮ КУРАНТІВ — ЗА КЕРМО ТАКСІ Чимало людей зустрічають 1 січня як подвійне свято - ті, хто цього ж дня відзначає ще й день свого народження. До таких людей належить і жінка з досить рідкісною для слабкої половини людства професією - водій таксі “085” Валентина Полєтаєва. На всю їхню луцьку команду, до речі, жінок-таксистів лише троє. Відтоді, як Валентина Олександрівна працює таксистом, Новий рік та день народження вона зустрічає з певною екзотикою. Опівночі вся її сім’я збирається біля святкової ялинки в центрі Луцька, під бій курантів відкорковують шампанське. Жінка лише пригублює келих, бо ж за кермом... Зустрівши урочистий момент, Валентина садовить у своє авто сімейних віншувальників і відвозить додому - святкувати далі. Сама ж повертається на лінію і таксує аж до ранку. А застілля - то вже надвечір. У новорічну ніч, зізнається співрозмовниця, робота в таксистів дуже продуктивна, відбою від клієнтів немає. Та й пасажири набагато привітніші, ввічливіші, ніж у будні дні, багато жартують, вітають зі святом. А дізнавшись, що за кермом ще й іменинниця, нерідко дарують їй квіти чи якісь презенти.
