ВОЛИНЯНИН ПИШЕ СЦЕНАРІЇ ДЛЯ «МЕНТІВ»

Співавтор сценаріїв популярних серіалів «Менти» та «Вулиці розбитих ліхтарів» Геннадій Євдокимов — родом з Дубно.

Василь ЯНОШІ

Там, у Дубно, доля й звела колись батьків Геннадія Євдокимова — кримчанку Азу Овсіївну та Анатолія Степановича, вихідця з Брянщини. Бібліотекарка і водій вантажівки виховали двох синів. Старший Віктор став викладачем історії, живе зараз у Ковелі. Молодший закінчив Стрийське профтехучилище, мріяв про професію геолога. Але життя розпорядилось так, що став шукати не нафту, а злочинців. Правда, до того відслужив в армії в Алтайському краї, на батьківщині Василя Шукшина. Знайомство з творчістю відомого майстра красного письменства спонукало і собі взятись за перо — друкувавсь в армійських газетах.
Після армії Геннадій працював на м’ясокомбінаті будівельником. Потім успішно закінчив Львівську міліцейську школу, запросили на роботу в карний розшук Рівненського облуправління внутрішніх справ. Старанність молодого офіцера належно оцінили — відрядили на стажування в Санкт-Петербург. Отак закінчив Ленінградське вище міліцейське училище. Так і став «пітерським волинянином», бо у місто над Невою невдовзі перебралась і дружина Світлана, випускниця інституту культури, викладач Дубнівського музучилища. Думали Євдокимови затриматися у Північній Пальмірі недовго, а живуть там і понині. Дочка Настя після закінчення вузу трудиться адміністратором рекламного бюро, а сину Кирилу десятий рік пішов.
Глава сім’ї дещо змінив професійну орієнтацію. Як співробітник газети «Криминальная хроника» чимало їздить по Росії, після відвідин виправно-трудових закладів пише нариси, репортажі, інтерв’ю про життя і проблеми ув’язнених. А ще «видає» солідні прозові твори. Правда, спочатку намагався знайти «власне обличчя» в поезії. Подарував мені збірку віршів, що побачила світ у Дубно в 1993 році, «Дом на льдине».
З-під пера талановитого земляка вийшли чотири детективні романи: «Следы в никуда», «Смерть на продаж», «Блудный сын», «Следуя закону». Побачите ви прізвище Євдокимова і в титрах відомих телесеріалів. За його сценаріями екранізували стрічки «Смертельная болезнь» і «Стриптиз по-тайски». Кіностудія «Ленфильм» взяла до роботи твір «Плакали ваши денежки», а тепер Геннадій Анатолійович закінчує сценарій за романом «Смерть на продаж» (серіал «Менты»), уклав договір з московською компанією «Новый русский сериал» на створення сценаріїв за власними романами. Земляк задоволено каже, що платять йому за кожен сценарій дві тисячі «зелененьких».
Цікавою була розповідь літератора про сценаристську «кухню». Як правило, творча група витрачає на серію «Ментов» майже тиждень (зйомки щодоби тривають 15 годин, вони, як правило, проходять не в декораційному залі, а в справжнісінькому райвідділі міліції). Сценарист більше контактує із продюсером, мусить «на ходу» підправляти репліки, уточнювати окремі місця та деталі тексту. Але й з відомими акторами дружить. Євдокимов відзначає комунікабельність Дукаліса (С. Селіна) — неабиякого гумориста, цікавого розповідача, приємне враження справляє скромний Мухомор (Ю. Кузнєцов), який знімається навіть будучи хворим. Може бути непередбачуваний Ларін (О. Нілов). Та команда дружна, від неї завжди сподіваються (і небезпідставно) цікавої роботи, бо всі навдивовиж талановиті.
Земляк не забуває, де його родинні корені. Раз на рік приїжджає в Дубно, відвідує з сином Почаїв, Кременець, Львів, Луцьк, відпочиває в Хрінниках. А ще мріє подати в літературному творі (скоріше всього це буде роман) живий реальний образ рідного міста, показати вагому роль його в історико-культурних здобутках регіону, незвичну ауру літописного граду в житті дубнівчан. До речі, надіслав пан Геннадій уривок із майбутнього твору «Була в місті Луб’янка-2» про катівню енкаведистів, що діяла в Дубно в повоєнний час, довірив, щоб я переклав і вмістив в одній з газет.
Минулий рік був знаменним для письменника тим, що приїжджав на малу батьківщину, аби отримати літературно-мистецьку премію імені Авеніра Коломийця, засновану Дубнівською організацією Національної Спілки письменників України. Премію у своєму житті Геннадій Євдокимов розглядає як аванс, спонукання до нових творчих здобутків. Тому серед наміток його не лише напрацювання для «Ментів» і «Вулиць розбитих ліхтарів» (серії яких перевищують уже сотню), але й написання твору про рідну Волинь, за якою він постійно сумує. Ми ж можемо гордитися таким земляком.