Зафіксовано 62 порушення свободи слова, з них 9 пов'язані із карантином - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.82 € 29.80
Зафіксовано 62 порушення свободи слова, з них 9 пов'язані із карантином

Крім того, ІМІ зафіксував дев'ять випадків порушень прав журналістів під час дії карантину – заподіяння тілесних ушкоджень та недопуски на заходи місцевої влади.

Ілюстрація

Зафіксовано 62 порушення свободи слова, з них 9 пов'язані із карантином

Такими є дані щомісячного моніторингу порушень Інституту масової інформації «Барометр свободи слова»

У першому кварталі 2020 року експерти ІМІ зафіксували в Україні 62 випадки порушень свободи слова. Переважна більшість цих порушень (43) стосувалася фізичної агресії проти журналістів, інформує imi.org.ua

Для порівняння: за аналогічний період 2019 року було зафіксовано більше випадків порушень свободи слова – 72, з них 49 стосувалися фізичної агресії проти журналістів.

Найбільшу кількість порушень свободи слова за цей період було зафіксовано в таких категоріях:

перешкоджання законній журналістській діяльності – 31 (за аналогічний період минулого року було зафіксовано трохи більше перешкоджань – 33);

юридичний тиск – дев'ять (більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли було зафіксовано шість випадків).

Також зафіксовано шість випадків побиття та п’ять – погроз, крім того, по чотири випадки в категоріях «доступ до публічної інформації» та «кіберзлочини». Також зафіксовано два випадки непрямого тиску (стеження за журналістами) та один випадок пошкодження майна журналістів.

Крім того, ІМІ зафіксував дев'ять випадків порушень прав журналістів під час дії карантину – заподіяння тілесних ушкоджень та недопуски на заходи місцевої влади.

Експерти ІМІ звертають увагу на тенденцію закритості та вибірковості щодо журналістів з боку Офісу Президента, органів влади, органів місцевого самоврядування.

Крім того, ІМІ зафіксував дев'ять випадків порушень прав журналістів під час дії карантину – заподіяння тілесних ушкоджень та недопуски на заходи місцевої влади.

Так, на Хмельниччині журналістці NewsOne, яка знімала сюжет щодо продажу медичних масок у торговельному закладі, наклали гіпс на руку після нападу продавця масок.

Місцева влада, користуючись запровадженими обмежувальними заходами у зв'язку з карантином, неправомірно не допускала журналістів на засідання міськрад та райрад.

У Кривому Розі (Дніпропетровщина), щоб мінімізувати ризики поширення коронавірусу, на засідання міської ради не пустили представників місцевих медіа. Проте муніципальному ЗМІ дозволили поставити камеру в залі.

У Новій Каховці (Херсонщина) міськрада приховала від журналістів, куди витрачатиме гроші, прикриваючись карантином: з голосу проголосували за проведення сесій у закритому режимі й попросили всіх журналістів та присутніх залишити залу засідань.

У Каховці (Херсонщина) міська рада заборонила відвідувати свою адмінбудівлю журналістам, крім журналістів газет «Каховские новости» та «Каховська зоря».

Також журналістів не пустили на сесію Любимівської сільської ради Херсонської області, водночас працівники сільради посилалися на усне розпорядження голови ОТГ нікого не пускати в будівлю на час карантину.

На Львівщині знімальну групу телеканалу «Перший західний» зачинили в магазині під час знімання сюжету про дотримання карантинних заходів.

На Буковині двоє парафіян УПЦ МП перешкоджали журналістці видання «Чернівці.Онлайн» Галині Єреміці, яка перевіряла церкви на дотримання умов карантину.

Охоронці Києво-Печерської лаври перешкоджали знімальній групі Радіо Свобода, яка висвітлювала карантинні заходи в Києві і працювала, зокрема, біля лаври.

На Київщині невідомий перешкоджав журналістці Громадського Аліні Шереметі, яка в прямому ефірі спілкувалася з працівниками аптеки, магазину та служби доставки про превентивні заходи проти коронавірусу.

Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає в цих випадках перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Водночас він зауважує, що обмеження фізичної присутності є одним з карантинних заходів, передбачених законом, проте застосування і впровадження таких заходів мають відбуватися за визначеною законом процедурою, а не свавільно за усними розпорядженнями керівників місцевих органів.

«Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Впровадження карантину врегульовано законодавством України, і органи влади не мають перевищувати передбачені цими нормами повноваження», – зазначив Алі Сафаров.