Волинян закликають гідно зустріти Героя, який загинув на Сході, щоб ми спали спокійно - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.40 € 33.31
Волинян закликають гідно зустріти Героя, який загинув на Сході, щоб ми спали спокійно

Андрій Шинкарук одним із перших пішов захищати Батьківщину у першій хвилі мобілізації в 2014 році.

Фото vsns.co.ua

Волинян закликають гідно зустріти Героя, який загинув на Сході, щоб ми спали спокійно

Андрій Дем’янчук з Любомля закликає земляків віддати молодому офіцеру останню шану, повагу, пам’ять, прийшовши на дорогу з квітами, свічками, прапорами, коли він буде повертатися додому

Любомль мирно проснувся після двох днів свята. А вчора, доки люди ще святкували, у місто прилетіла страшна звістка. У яку не хотілося вірити. Потім одне підтвердження, друге... І в одній хаті, по вулиці Шевченка цілу ніч не погасло світло. Не тому що продовжувалося свято... а тому що закінчилося життя. Цілу ніч лилися сльози, і на ранок не висохли. І не висохнуть ще довго. І не втішаться чотири сестри, ще довго. І не переболить мамі і бабусі, ще довго. Місто вчора мирно заснуло, і ніщо не порушувало спокійний сон і відпочинок. А що потрібно щоб спати людині спокійно? Хтось скаже: чиста совість, відсутність проблем, тривог, страхів, переживань, тепло, затишок, постіль, тиша. Так. Більшість з нас це має, і спить спокійно. Забуваючи, що нам потрібен ще захист. Від ворога. Захист, який забезпечують хлопці на Східному фронті. Забезпечують платячи ціну, віддаючи сили, здоров'я, сон, спокій, затишок дому...і життя. Вони платять ціну, а ми безкоштовно користуємося цим захистом.

Цілу ніч лилися сльози, і на ранок не висохли. І не висохнуть ще довго. І не втішаться чотири сестри, ще довго. І не переболить мамі і бабусі, ще довго.

Під сумнозвісною Мар’янівкою загинув наш земляк Андрій Шинкарук. Немає свята для російських найманців і нам це свято роблять гірким. Він був одним із перших, хто пішов у першій хвилі мобілізації в 2014 році. Ми памятаємо, як він повертався в 2015, але не для того щоб залишитися вдома, бо пішов вчитися, і повернувся на війну уже офіцером. Офіцером і загинув.

Любомль, давайте спробуємо віддати молодому офіцеру, останню шану, повагу, память, прийшовши на дорогу, з квітами, свічками, прапорами, коли він буде повертатися додому. Ми робили це вже не один раз. Не думаю, що карантин стане нам на заваді. Довга дорога від початку Володимирської вулиці і до кінця вулиці Шевченка, дозволить кожному стати на коліно через два метри. Час вкажу, коли стане відомо точніше. Будьте готові, що повернення героя може статися вночі. Ще буде прощання і похорон, про що теж додатково повідомимо. 

Джерело: Андрій ДЕМ’ЯНЧУК