Лучанин - наймолодший медик в українській команді в Італії - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.34 € 33.49
Лучанин - наймолодший медик в українській команді в Італії

В італійській клініці, де працює Оранський, у різних відділеннях є необхідне для лікування обладнання: аналізатори кислотно-лужного стану і газові.

Фото з архіву Тараса Оранського.

Лучанин - наймолодший медик в українській команді в Італії

24-річний Тарас Оранський розповів про те, як надають допомогу хворим у цій країні, як їх тестують, як дотримуються карантину та яким обладнанням користуються італійські колеги

Українські лікарі на три тижні полетіли до Італії допомагати боротися з коронавірусом. Про це стало відомо із публікації Бабеля.

Тарас із з минулого літа працює дитячим лікарем-анестезіологом у Західноукраїнському спеціалізованому медцентрі, де лікують дітей з онкологічними та гематологічними захворюваннями. До цього він навчався і проходив інтернатуру.

Про те, що є пропозиція поїхати в Італію допомагати медикам з лікуванням хворих на коронавірус, дізнався за декілька днів до вильоту й одразу погодився. Каже, що охочих з інших лікарень було багато. «Нам не пояснювали, як саме нас відбирали. Усе відбулося швидко, і за три дні ми полетіли. Із нашого медзакладу обрали ще завідувача мого відділення Романа Собка. Я розумів, що італійські колеги довго працюють понаднормово, постійно на чергуваннях, виснажені, їм бракує енергії та рук, щоб надавати якісну меддопомогу», — говорить Оранський. Медики прилетіли у військовий аеропорт, де їх зустріли представники українського посольства і міністр закордонних справ Італії, який вів пряму трансляцію про приліт у Facebook. Делегацію поділили на дві групи — по десятеро. Одна поїхала в місто Пезаро, а Тарас із колегами — в Урбіно. «Ми їхали з аеропорту автобусом десь п’ять годин великим автобаном. І за цей час назустріч проїхали до тридцяти машин. Усюди було порожньо. Людей на вулицях теж не було», — згадує медик.

В Італії всі пацієнти з легким перебігом хвороби лікуються вдома. За перших ознак хвороби — гарячки і кашлю — вони телефонують сімейному лікарю. Якщо є підстави, до пацієнта приїжджає медсестра і бере мазки, щоб зробити ПЛР-тест на коронавірус. Увесь цей час пацієнт отримує симптоматичне лікування. За два-три дні надходить результат, і лікар вирішує, що робити далі. За словами Оранського, експрес-тести тут нікому не роблять, а госпіталізують лише хворих із дихальною недостатністю.

В Урбіно було три найбільші опорні клініки, де приймали інфікованих коронавірусом. Коли на початку березня кількість хворих збільшилася, інші заклади почали перепрофільовувати. Тарас працює саме у такій лікарні — у ній пізніше почали лікувати хворих на коронавірусну інфекцію, але вона одразу ж заповнилась пацієнтами з дихальною недостатністю.

«Клініка маленька, але потужна та добре укомплектована, з українськими лікарнями не порівняти», — каже він. Оранський працює у «червоній зоні», де перебувають пацієнти з дихальною недостатністю, — у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії, інтенсивного нагляду й у приймальному. «Спершу італійські лікарі нам не довіряли. Зрозуміло, вони не знали, який у нас рівень фаховості. Ми ознайомилися з їхнім протоколом лікування. Його затвердили ще на початку березня. Медики кажуть, що протокол потрібно змінювати та переглядати, бо щодня з’являються нові дослідження. Вони не можуть відповісти, що краще допомагає, просто дають усе, що є. Наскільки я знаю, наш оновлений протокол збігається з італійським», — розповідає Тарас.

Україна могла б використати італійський досвід того, кого потрібно тестувати, лікувати вдома або госпіталізувати, вважає Тарас. Щоб пацієнт отримував спочатку консультації телефоном і його тестували вдома, як це відбувається в Італії.

За два-три дні українські медики почали допомагати італійцям з лікуванням, транспортуванням пацієнтів до інших клінік і відповідали за респіраторну підтримку в усій лікарні. Із італійськими колегами спілкувалися англійською.

Італійські медики розповідали Тарасові, що на початку епідемії не мали захисних костюмів і масок. Ті медики, які мали важкий перебіг хвороби і померли, — це сімейні лікарі, які працювали без захисту. Також кажуть, що досі є проблема з тестами. «Якби в нас регулярно тестували медперсонал, то на роботі тут би нікого не було», — розповів українцям завідувач відділення реанімації.

Лікарня в Урбіно забезпечена обладнанням для пацієнтів із дихальною недостатністю. Зараз у відділенні інтенсивної терапії дев’ять хворих підключені до апаратів штучної вентиляції легень. Важливо, що таке обладнання є не лише в реанімації, але й у відділеннях інтенсивного нагляду і приймальному. Місцеві лікарі кажуть, що пік захворюваності у країні вже минув. Протягом минулого тижня пацієнтів із коронавірусом переводили до інших закладів, щоб тут надавати планову й екстрену допомогу, як це було раніше.

«Я поки не знаю, чи зможу після повернення працювати з хворими на коронавірус. Нам навіть не сказали, де і як ми будемо проходити обсервацію», — говорить Тарас. Українські лікарі, які зараз перебувають в Італії, постійно спілкуються з українськими медиками. Тарас каже, що його колега з Чернівців щодня розмовляє телефоном і консультує тамтешніх фахівців.

Україна могла б використати італійський досвід того, кого потрібно тестувати, лікувати вдома або госпіталізувати, вважає Тарас. Щоб пацієнт отримував спочатку консультації телефоном і його тестували вдома, як це відбувається в Італії.

В італійській клініці, де працює Оранський, у різних відділеннях є необхідне для лікування обладнання: аналізатори кислотно-лужного стану і газові. В Україні такі апарати, за його словами, не завжди є в реанімаціях, хоча вони важливі для спостереження та лікування пацієнтів з дихальною недостатністю.

Олеся БІДА.