Найчастіше Юрій Хомич чує: «Ми не чекали, що хтось за нас згадає».
У Княгининівській ОТГ колишні атовці подарували дітям комп’ютери
«У мене шок був капітальний! Це ж дорога річ! Треба одне одному допомагати, це добре, але ж я була здивована, що аж в такій мірі! Дай, Боже, їм здоров’я», — так Тамара Мосійчук, бабуся, яка виховує трьох онуків, коментувала, як отримували подарунок від місцевої спілки учасників АТО
Раніше її 18–річний Микола, 13–річна Людмила та 12–річний Олег отримали комп’ютер. Вручав його керівник об’єднання княгининівських атовців Юрій Хомич.
Дуже щемно було побачити у нього, не представника влади й жодної з соціальних організацій, список прізвищ і адрес під назвою «Діти Княгининівської ОТГ». Частина імен обведена жовтим маркером — це ті, хто вже отримав Великодній гостинець. Це 10 сімей, у яких загалом виховується 32 дитини. Йдеться про багатодітні родини, про сиріт і малозабезпечених.
Почалося з того, що в Юрія Хомича, який знається на техніці, один зі знайомих запитав, чи не допоможе підшукати комп’ютер. Мовляв, тепер такі часи, дистанційне навчання, школяр у хаті… Хомич чомусь подумав про дітей без тат і мам, яких у його ОТГ, знав, вистачає. Попросив у сільраді інформацію. Наступне, що зробив, — зв’язався з місцевим магазином оргтехніки: завдяки співпраці «Системз» та лабораторії з ремонту техніки «Що завгодно» з неукомплектованих комп’ютерів й ноутбуків вийшло десять повноцінних. Юрій Хомич каже, що ще й описав цю ідею в проекті й звернувся за поміччю до двох фондів, зокрема й «Відродження». Підрахував, що на комп’ютери всім дітям зі списку потрібно 14 з лишком тисяч гривень. «З жодного із фондів ні слуху, ні духу, то беру свої гроші та й купую що треба, бо ж і клавіатуру з мишкою треба нову, і пам’яті додати», — розказує активіст. Каже, що затрати того варті, бо дуже вже радіють діти, а дехто з їхніх опікунів навіть витирає сльози.
Затрати того варті, бо дуже вже радіють діти, а дехто з їхніх опікунів навіть витирає сльози.
Тамару Мосійчук із Княгининка дуже збентежила великодушність малознайомої людини. З тих пір, як померли батьки її онуків, вона звикла покладатися на себе й на дітей. А тут таке… Розмірковуючи про це, вона знаходить певну закономірність: «А що ж, ми їм допомагали, продукти, гроші в школі й цервкі в АТО передавали, з колядування онук давав, тепер вони нам… Але скажу, що віддала би останні гроші, аби вигнати тих бандитів, щоб ми тут в Україні були спокійні… Ще раз побажаю: дай, Боже, здоров’я цим хорошим людям!».
Голова спілки Юрій Хомич підсумовує, що було б добре, якби й в інших населених пунктах діти отримали необхідні комп’ютери, тож пише у фейсбуці і передає на словах: «Будемо вдячні будь–якій Вашій допомозі, як матеріально–технічній, так і фінансовій». Його телефони: 067–750–6501, 099–970–2526.
Оксана КОВАЛЕНКО.
