Білий птах із чорною ознакою на ім’я Сеня навідався до церкви

Бузька, який не боїться людей, запримітили біля Спаського храму. Птах не втікає, походжає спокійно, мов у себе вдома. Раніше ручного лелеку бачили на Павлівці. Глухівчани неодноразово викладали з ним фото та відео.

Однак це не звичайний дикий птах, а лелека, який має своє ім’я та історію. Його врятували ще восени, бо він не міг літати, і помістили на прихисток у МЦПО. Опіку над птахом взяв еколого-натуралістичний відділ. Тоді у нього з’явилося й ім’я – Сеня. Весною його випустили на Павлівське озеро.

Коли ж лелека став впевненіше літати, його почали помічати не тільки на озері, а й у місті. Він не раз прилітає до свого колишнього прихистку, буває, походжає по місту.

– Ми розуміли, що він вже не зможе адаптуватися як слід в дикій природі, тому випустили його поближче до людей. Я бачила, викладали відео, як його підгодовують. Я сама часто навідувалася до Сені, носила рибку, – розповідає методист еколого-натуралістичного відділу Алла Панченко.

Коли ж лелека став впевненіше літати, його почали помічати не тільки на озері, а й у місті. Він не раз прилітає до свого колишнього прихистку, буває, походжає по місту. Сеня не боїться людей, підходить до них впритул.

– Ми вже бачимо, що своїм серед лелек наш птах не стане. Він не розуміє, як це вити гніздо, навряд чи полетить у теплі краї. Утримувати такого птаха в нашому центрі просто не можливо. Ми не маємо відкритого вольєру, спонсорів, які б допомагали щодня годувати його рибкою. Ми навіть зверталися до орнітологів, зоопарків, проте поки гарних новин для Сені ще немає, –ділиться Алла.

До глухівчан вона звертається з проханням не ображати ручного лелеку, а по можливості підгодовувати його.