У звіті для Єврокомісії вказали на незаконні дії очільника Держфінмоніторингу через санкції проти Порошенка

«Попри закріплення в Законі про протидію легалізації доходів положень щодо політичної незалежності спеціально уповноваженого органу, без запровадження конкретних механізмів, які можуть убезпечити від політичного впливу, ці положення видаються здебільшого декларативними. Особливо серйозні занепокоєння щодо політичної незалежності виникають з огляду на практику використання ДСФМ як інструменту для запровадження санкцій. У лютому 2025 року в медіа поширилася інформація про те, що саме за інформацією Держфінмоніторингу накладено санкції на одного з українських політиків. І в сукупності з публічно висвітленою інформацією про особливості цих процесів наявні позиції щодо сумнівів у незалежності очільника ДСФМ», – йдеться у документі.

Звіт, зокрема, дає посилання на статтю Ірини Ведернікової у «Дзеркалі тижня». У статті констатується, що Служба безпеки України санкції стосовно Порошенка не підтримала. Натомість вони були введені з ініціативи Кабміну на підставі інформації Голови Державної служби фінансового моніторингу Філіпа Проніна.

«Як стверджує джерело в уряді, доповідала питання на Кабміні та підписала всі документи віцепрем’єр з економіки Юлія Свириденко, а не міністр фінансів Сергій Марченко, до системи якого входить Фінмон. Підписала подання на РНБО також Юлія Свириденко, а не прем’єр-міністр Шмигаль, який зробив завбачливий крок убік», – зазначало видання.

«Філіп Пронін використовував своїх людей для збирання матеріалів, щоби ввести санкції проти Порошенка, ще до того, як його завели на Фінмоніторинг 31 грудня 2024 року. Тому його й поставили», – пише видання.

«Голова Фінмоніторингу Пронін разом із віцепрем’єром Юлією Свириденко добровільно стали інструментами в руках найближчого оточення президента», – констатує видання.

У Звіті для Єврокомісії експерти також нагадують, що у Парламенті 19 лютого 2025 року зареєстровано законопроєкт № 13029 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення процедури обрання керівника спеціально уповноваженого органу та порядку проведення аудиту ефективності діяльності спеціально уповноваженого органу 3379. Ці зміни містять: конкурсний добір на посаду голови ДСФМ, подібний до процесів призначення керівників НАБУ, НАЗК, БЕБ та митних органів; обмеження строку перебування на посаді керівника — строком на п’ять років із можливістю зайняття посади не більше двох строків поспіль, за умови призначення через відкритий конкурс; незалежний аудит діяльності для оцінки ефективності роботи органу.
Коаліція українських громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив (ЛЗІ) опублікувала тіньовий звіт за главами 23 та 24 майбутніх вступних переговорів.

У документі підкреслюється не лише прогрес України, а й на виклики та проблеми у таких сферах, як верховенство права (суди, прокуратура, адвокатура, юридична освіта), боротьба з корупцією та організованою злочинністю, захист основоположних прав і свобод людини, візова політика, міграція тощо.