Тиск 200/100: у Львові медики врятували жінку та її новонародженого сина

 

Жінку госпіталізували на 36-му тижні вагітності із критично високим артеріальним тиском — 200/100 мм рт. ст.

Про це повідомили на Facebook-сторінці медзакладу.

Для 24-річної Тетяни Баранової зі Львівщини це була третя вагітність. Разом із чоловіком вона виховує шестирічного сина Сергія. Під час попередньої вагітності — дитина загинула внутрішньоутробно на 32-му тижні. Третя вагітність знову була у групі високого ризику через рідкісне генетичне захворювання – хворобу фон Реклінгаузена (нейрофіброматоз І типу).

«Це спадкове захворювання нервової системи, за якого вздовж нервів можуть утворюватися пухлини — нейрофіброми. Вони можуть уражати периферичну нервову систему, шкіру, підшкірну клітковину, а іноді й головний мозок. Під час вагітності через гормональні зміни новоутворення можуть збільшуватися, а ризик ускладнень зростає як для матері, так і для дитини. Імовірність передавання захворювання дитині становить 50%», — пояснили у медзакладі, інформує Суспільне.

 На 36-му тижні вагітності Тетяну госпіталізували до Клініки «Мати та дитина» Університетської лікарні. Як повідомили у медзакладі, однією з найбільших загроз став критично високий артеріальний тиск — 200/100 мм рт. ст. Такий стан створював безпосередню небезпеку для життя жінки та ненародженої дитини.

Команда медиків постійно контролювала стан матері й дитини та готувалася до можливих ускладнень. Через тяжкий перебіг захворювання та загрозливий стан матері лікарі ухвалили рішення провести кесарів розтин.

«Це був надзвичайно складний клінічний випадок. Нейрофіброматоз І типу — рідкісне генетичне захворювання, яке уражає нервову систему та може спричиняти ріст численних пухлин уздовж нервів. Під час вагітності ризики значно зростають — підвищується артеріальний тиск, можливі тяжкі неврологічні та серцево-судинні ускладнення. Тому ми перебували у постійній готовності до оперативного втручання», — розповідає лікар акушер-гінеколог Олександр Паєнок.

Хлопчик народився на 37-му тижні вагітності. Одразу після народження його стан різко погіршився.

«Новонароджений перебував у дуже важкому стані та потребував повного комплексу інтенсивної терапії. Ми проводили респіраторну підтримку, медикаментозне лікування, антибактеріальну терапію та постійний моніторинг. Поступово дитина почала самостійно дихати, покращилися рефлекси», — розповіла лікарка-неонатологиня Олена Новікова.

Після того як медики стабілізували стан новонародженого, його перевели до спільної палати із мамою.