Ич яка!
У Цуманській пущі наминає короїдів найменший птах України (Фото)
Унаслідок малого розміру і високої швидкості обміну речовин золотомушки змушені постійно перебувати у пошуку корму, навіть під час демонстративного співу або будівництва гнізда
Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» продовжує знайомити волинян із птахами, які мешкають на його території. Пернато-дзьобата черга дійшла й до золотомушки жовточубої.
«Золотомушки — найменші пташки України. Своєю кулястою тілобудовою вона схожа на вівчариків. В золотомушок дуже короткий хвіст, коротка шия і велика голова. Верх зеленувато-оливковий, низ сіруватий, на крилі виділяються дві поперечні білі смужки. Уздовж тім’ячка проходить жовта з чорними облямівками смуга, більш широка і з помаранчевим відтінком у самця, і з лимонним відтінком у самки. Коли птах чимось стурбований, жовте пір'я піднімається і утворює невеликий чубчик. Навколо очей тонке кільце коротких білих пір'їнок. Дзьоб тонкий і загострений.
Молоді птахи схожі на дорослих, до першої осені відрізняючись від них відсутністю жовтої смуги на голові.
Всього за 12 хвилин голодування золотомушка жовточуба може скинути до третини своєї ваги, а менше ніж за годину померти з голоду.
Золотомушка жовточуба — птах дуже рухливий. Вона постійно перепурхує з однієї гілки на іншу, приймаючи різні пози на тонких гілочках, в тому числі і вниз головою. Зазвичай золотомушки тримаються у верхній частині крони дерев і є малопомітними з землі.
Гніздяться ці пташки у хвойних і мішаних лісах, в тому числі у глухій темнохвойній тайзі, а також у великих садах і парках, де ростуть старі ялинові дерева. Взимку згуртовуються у змішані зграйки з дрібними синицями, і кочують за межами гніздових біотопів, трапляючись у листяних лісах і в чагарниках. У гніздовий період золотомушка потайливий птах, в решту пір року дуже довірливий, підпускає людину на близьку відстань.
Живиться переважно дрібними безхребетними і їх личинками. Чималу частку в раціоні складають попелиця, ногохвістки й гусениці метеликів, особливо в період розмноження. Вживають в їжу павуків, дрібних жуків, цикад, перетинчастокрилих, двокрилих, веснянок, волохокрильців, комарів-довгоніжок, короїдів, сіноїдів, тощо. У невеликій кількості живляться насінням хвойних дерев. Їжу добувають у верхньому ярусі лісу — кроні хвойних дерев, в щілинах кори, під шарами лишайника. Зрідка опускаються і підбирають поживу з землі.
Унаслідок малого розміру і високої швидкості обміну речовин золотомушки змушені постійно перебувати у пошуку корму, навіть під час демонстративного співу або будівництва гнізда. Всього за 12 хвилин голодування золотомушка жовточуба може скинути до третини своєї ваги, а менше ніж за годину померти з голоду.
Загрозливими чинниками для золотомушок є вирубка лісів та антропогенне знищення комах внаслідок застосування хімікатів. Для збереження цього виду необхідне природовідповідне ведення лісового господарства, збереження лісів від туристичного та господарського навантаження. Золотомушка жовточуба охороняється Бернською та Бонською конвенціями», - розповідає КНПП «Цуманська пуща».
