111 українців з різних країн об'єдналися у віртуальному хорі і заспівали «Не стій, вербо, над водою» (Відео) - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.60 € 30.15
111 українців з різних країн об'єдналися у віртуальному хорі і заспівали «Не стій, вербо, над водою» (Відео)

Ніхто досі нічого подібного не робив.

Фото day.kyiv.ua.

111 українців з різних країн об'єдналися у віртуальному хорі і заспівали «Не стій, вербо, над водою» (Відео)

Рекорд зафіксовано в Книзі Рекордів України. Українську народну пісню співали як професійні музиканти, так і аматори — медики, далекобійники, будівельники, фітнес-тренери

Мистецький проєкт - «Віртуальний хор в Україні» об'єднав 111 українців з різних країн світу: вони заспівали у спільноствореному хорі. Про це йдеться в повідомленні під відео пісні в УouТube.

Це відбулося за підтримки: Вінницького державного педагогічного університету імені М. М. Коцюбинського та Факультету мистецтв Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. 

 

Як розпитала журналістка газети «День» Олеся Шуткевич, ідея створити і записати віртуальний хор належить артистці камерного хору «Вінниця» ім. В. Газінського, аспірантці та викладачці Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського Олені Слободиській. Вона розповідає, що спочатку планувала влаштувати челендж із виконання музичного твору, але коли ідея почала «обростати» однодумцями, то вирішили спробувати записати віртуальну хорову версію виконання. У результаті понад сотню відео з різною гучністю та якістю звуку об’єднали в один загальний відеокліп. Досі ніхто нічого подібного в Україні не робив. Тому мистецький проєкт здобув національний рекорд як найбільший в Україні віртуальний хор, який зібрав понад сотню учасників.

Проєкт об’єднав людей різних професій.

Реалізація ідеї розпочалася із формування команди. Олена долучила свого чоловіка — артиста хору Ансамблю пісні й танцю «Поділля» Вінницької обласної філармонії імені М. Леонтовича Ігоря Слободиського. Він став диригентом проєкту. Оскільки проєкт вимагав високопрофесійного підходу до роботи зі звуком та відео, до креативної команди увійшли графічний дизайнер Дмитро Печенюк — випускник Бердичівського педагогічного коледжу НПУ імені М. Драгоманова і звукорежисер Максим Дзівалтівський — викладач ХНПУ імені Г. Сковороди, хормейстер хору імені В. Королевського. Вони відповідали за звук та відео, адже об’єднати сотні відео зі звуком різної гучності та якості було досить складно. Усі учасники мали звучати як єдиний ансамбль. Для організаторів це був справжній екзамен — довелося переслухати сотні голосів, визначити партії, солістів, тембри і тональність.

І в цьому була унікальність проєкту, бо він об’єднав людей різних професій, які люблять українську пісню, хоча й живуть у Польщі, Великобританії, Америці чи Росії».

«Коли команда була зібрана, вирішили додати у чат своїх знайомих. Так нас зібралося людей зо двадцять, і на цьому можна було б зупинитися. Але потім помітили, що до проєкту почали долучатися сім’ями, знайомі приводили своїх знайомих — і так за декілька днів зібралося більш ніж сотня людей. Тоді стало зрозуміло, що формат челенджу не підходить і варто організовувати віртуальний хор, — продовжує Олена. — У роботу взяли пісню «Не стій, вербо, над водою». Її знали всі організатори, і відповідно ми могли наспівати її учасникам, серед яких були не лише професійні музиканти, а й ті, які просто люблять українську пісню. І в цьому була унікальність проєкту, бо він об’єднав людей різних професій, які люблять українську пісню, хоча й живуть у Польщі, Великобританії, Америці чи Росії».