Вагітна жителька Рівненщини два місяці не може вилетіти з ПАР
У Південно-Африканській Республіці 17 українців стали заручниками карантину
Наші співвітчизники заявляють, що їм не має на що жити, але українська влада не може організувати репатріаційні рейси. У цій групі і 27-річна мешканка Здолбунова Олександра Алексейчук, передає «Рівне вечірнє».
Свого часу жінка одружилася із громадянином ПАР і прилетіла до нього. Ще 29 березня мала вилетіти назад в Україну, проте не змогла.
– Я не знала, що в Україні така ситуація з коронавірусом, що країну закривають на карантин, бо не слідкувала за новинами, - пояснює здолбунівчанка. – Виявляється, нам дали три дні, щоб ми покинули країну, організували перельоти. Коли я про це вже дізналася, то було надто пізно. Тож і застрягла тут разом з іншими українцями. Нам запропонували рейси на 9 і 12 травня з ПАР до Мінська. Проте вартість квитка 3500 доларів, три пересадки плюс дорога на таксі протягом 11 годин з Мінська до Києва. Я – вагітна, на сьомому місяці. Мені така дорога була просто не під силу, не кажучи вже про фінансово непід’ємну суму.
Серед українців, що залишились в Африці: жінка з хронічним захворюванням (придбати ліки без рецепту – неможливо); мама з річним немовлям на руках, яке вже двічі хворіло; хлопець, який не отримав зарплатню від місцевого роботодавця і вже не має за що жити.
Олександра Алексейчук разом з чоловіком планувала переїхати на постійне місце проживання в Україну, на Рівненщину. Тут і народжувати хотіла, адже у ПАР пологи коштуватимуть сім’ї на наші гроші понад 80 тисяч гривень, оскільки ні вона, ні її чоловік не мають медичної страховки.
– Я виходила заміж не за багатого чоловіка, ми просто не маємо такої суми, - зізнається Олександра. – Тим більше чоловік, який працює на круїзних лайнерах, зараз через карантин – без роботи. Мені народжувати вже зовсім скоро, крайній термін, коли мене ще допустить гінеколог на борт літака - 4 тижні. Проте у консульстві України допомогти не можуть. Кажуть що не мають можливості на міжнародному рівні організувати репатріаційний рейс. Яка несправедливість! Адже з Шанхаю, Філіппін та інших країн такі рейси організували! Чому не можна домовитись, щоб, наприклад, літак Turkish Airlines забрав нас і доправив до Києва?
За словами здолбунівчанки, їх тут таких 17 людей – яким терміново потрібно повертатися в Україну. Вони надіслали відкритий лист Міністрові закордонних справ України з прохання про допомогу. Серед українців, що залишились в Африці: жінка з хронічним захворюванням (придбати ліки без рецепту – неможливо); мама з річним немовлям на руках, яке вже двічі хворіло; хлопець, який не отримав зарплатню від місцевого роботодавця і вже не має за що жити.