Від Українського дому в Києві, який був штабом і духовним центром Помаранчевої революції, розпочалася минулої неділі акція “Помаранчева хвиля “Прапор перемоги”, присвячена річниці створення партії “Наша Україна”...
Від Українського дому в Києві, який був штабом і духовним центром Помаранчевої революції, розпочалася минулої неділі акція “Помаранчева хвиля “Прапор перемоги”, присвячена річниці створення партії “Наша Україна”. Прапор перемоги відправився у подорож регіонами України з Європейської площі і повернеться до Києва 24 березня
Володимир ЛИС
У вівторок автоколона з прапором перемоги після Закарпаття, Івано-Франківщини, Львівщини прибула на Волинь. На кордоні Львівської і Волинської областей її зустрічали волинські “нашоукраїнці”. Як розповів представник центрального штабу “Нашої України” Дмитро Бабченко, на шляху від Ужгорода до кордону з Волинню люди дуже гарно зустрічають цю естафету, адже вона нагадує їм про ті хвилюючі і буремні дні, коли вони під цим прапором стояли на Майдані в Києві і майданах багатьох міст та сіл України. Всього ж автоколона, у якій, крім пана Дмитра, везуть прапор Микола Скочко, Анатолій Гавриш, Олександр Хамув і Віталій Нагірняк, проїде всіма областями України. На запитання, чи він не боїться недоброзичливих зустрічей в Донбасі, Дмитро Бабченко відповів: – Ми нічого не боїмося. Я сам родом з Луганської області. Знаю, що там багато розумних людей, які вже багато в чому змінили свої погляди і з якими можна не лише дискутувати, а й порозумітися. Ми будемо з ними охоче спілкуватися і, гадаємо, наша естафета також зробить свою добру справу. І ми віримо в перемогу “Нашої України”. – За час, що минув, вже стираються в пам’яті деякі деталі тих подій, але я думаю, що цей прапор багатьом нагадає, як і нагадав зараз мені, Співоче поле, де Віктор Ющенко заявив, що він іде в Президенти, як кандидат всіх українців, походи під цими прапорами київськими і луцькими вулицями,— сказав керівник виборчого штабу блоку “Наша Україна” в області, голова виконкому обласної організації політичної партії “Наша Україна” Микола Буліга. — Цей прапор символізує ще й єдність України. Ті символи, ідеали, які ми відстоювали на Майдані, за які боролися мільйони українців. Колона з помаранчевим Прапором перемоги проїхала селами області, де її вітали волиняни. Обопільно радісною була короткочасна зупинка в Горохові. А в Луцьку на Театральному майдані гостей чекали лучани з багатьма також помаранчевими знаменами з символікою “Нашої України”. Дмитро Бабченко вручив Миколі Булізі і членам першої п’ятірки виборчого списку блоку “Наша Україна” до Луцької міської ради Ларисі Духневич, Любові Ганейчук, Миколі Іванюку, Руслану Вайману велику копію прапора. Як сказав при цьому Микола Буліга, — це буде не тільки символ і не тільки реліквія, а й свого роду живий учасник майбутніх подій, які відбуватимуться в Луцьку і нашій області до і після виборів. А ось що сказали кандидати у депутати міськради. Лариса Духневич, головний лікар Луцької міської клінічної лікарні: – Сьогодні у нас хороший настрій і взагалі настрій не лише на перемогу, а й на єднання з тими, хто був разом під час Помаранчевої революції. Я хочу побажати всім терпіння, взаєморозуміння, толерантності, адже нам разом творити нову Україну після виборів. Любов Ганейчук, голова обласного відділення Союзу українок: – У ці хвилини я згадую слова нашої великої і святої молитви, зміст якої: “Боже, нам єдність подай”. Нам треба разом Україну берегти і робити її справді українською, такою, щоб наші діти і внуки пишалися тим, що ми для них зробили, і тією країною, в якій вони живуть. Микола Іванюк, заступник директора головного регіонального управління ПриватБанку: – Ми кожен на своєму місці повинні робити все, щоб Україна ставала багатшою, справді цивілізованою державою. І вчителі, і лікарі, і робітники, і банкіри, і студенти — бо, зрештою, всі ми українці і хотілося б, щоб представники всіх політичних сил це усвідомили. Автоколона з помаранчевим Прапором перемоги проїхалася вулицями Луцька. Під час зупинок відбувалися зацікавлені розмови з лучанами. Дмитро Бабченко і його товариші охоче відповідали на запитання, розповідали про зустрічі, які вже відбулися, і майбутній шлях. На межі Волинської і Рівненської областей естафету з прапором прийняли рівненчани. А з Рівного шлях проліг на Тернопіль і все далі на схід України. За цей час до 24 березня, коли автоколона повернеться знову до Українського дому, загальний кілометраж маршруту досягне шести з половиною тисяч кілометрів шляхами, містами і селами нашої справді великої України.
