ВАСИЛЬ СТРУК: «Я ОБРАВ НЕ МОДНИЙ, А СПРАВЕДЛИВИЙ БЛОК»

Багатьох читачів “Волині” цікавить: чому заступник голови обласної ради Василь Струк цьогоріч іде на вибори в облраду у Блоці Юрія Кармазіна? Це запитання наш кореспондент задав самому Василю Михайловичу.

Олександр ПИРОЖИК

–Я не відразу зупинив свій вибір на Блоці Кармазіна, — стверджує Василь Струк. — Були й інші пропозиції. Оскільки ж у “модні” блоки мене не запрошували, вирішив обирати справедливий. За виступами Кармазіна у парламенті слідкував давно, мені імпонує його наполегливість. Нам у Верховній Раді бракує депутатів-трудяг, яким він є. Депутати мають не прикрашати залу, а вдосконалювати закони. Юрій Кармазін — юрист-професіонал, котрий уміє їх писати. А ми, його команда, будемо втілювати їх у життя. На цьогорічні вибори він створив блок “За порядок, законність, соціальну справедливість!”, до якого увійшли Партія захисників Вітчизни, Всеукраїнська партія миру і єдності та партія “Національно-демократичне об’єднання “Україна”.
— Ви самі проявили ініціативу?
— З такою пропозицією до мене завітав голова партії НДО “Україна” Григорій Кузьмич. Ми з ним земляки, родом із Любешівського району, я — із села Седлище, він — Гірки. Григорій Кузьмич — колишній працівник суду й прокуратури, нині відомий правозахисник, адвокат. Вже має досвід участі у виборах: двічі пробував себе на виборах у парламент по Маневицькому виборчому округу. Наразі саме він очолив список блоку в обласну раду, мені довірили йти другим номером — як позапартійному.
— Третім у списку йде ваш колега Володимир Навроцький...
— Це природньо. Пан Навроцький очолює організаційний відділ апарату обласної ради, він — дуже настирлива людина, в усьому любить порядок і законність. До нашої п’ятірки в облраду також увійшли голова обласного осередку Партії захисників Вітчизни, депутат Ковельської міськради Василь Панчук, родом з Любомльщини. П’ятий номер — професор Волинського держуніверситету, викладач правничого факультету Олександр Колб, — із Камінь-Каширського району. В наших списках немає олігархів! Наша перша п’ятірка — вихідці з села, ми знаємо його проблеми, бо виросли з нього.
— Це якось відобразилось у вашій програмі?
— Село — наш біль! Не буде села — не буде держави. Насамперед ми добиватимемося атестації законів. На сьогодні в Україні діє близько 4-х тисяч законів. Половина з них не працює, а є такі, які лише шкодять сільському господарству. В нашій обласній програмі записано: добиватися перегляду законів, що перешкоджають розвитку села; надання селянам безвідсоткових державних кредитів для придбання землеобробної техніки.
— Ви завжди відстоювали інтереси сільської молоді...
— І будемо це робити. До мене на прийом щодня приходить дуже багато молодих людей. Майже у всіх проблема №1 — житло. Це дуже важливе соціальне питання. Я проаналізував проблему і з’ясував: близько 40 відсотків молодих сімей, які розлучаються, роблять це через відсутність власного житла. Більшість молодих сімей, які мешкають у гуртожитках і мають одну дитину, зізнаються, що без нормального житла не заводитимуть друге дитя, хоч їм і хочеться його мати... Ми добиватимемося, аби щороку з обласного бюджету виділяли не менше 1-2 мільйонів гривень для виконання програм житлового будівництва “Власний дім” та “Житло для молоді”. Треба, щоб молоді спеціалісти залишалися на селі, воно не вимирало.
— Щороку населення України зменшується на 350 тисяч...
— У нас — на 14 тисяч. Причина високої смертності, на мій розсуд, у тому, що ми перестали займатися профілактикою. Майже всі хворі потрапляють до лікарень із запущеними хворобами, патологіями, які лікувати вже пізно. Тому одним із наших пріоритетів буде підтримка медичної галузі. Хотів би, щоб боротьба за здоров’я нації стала метою кожної партії чи блоку. Бо французи живуть в серед- ньому 80 років, а ми, українці, — 61. Один розумний чоловік нещодавно сказав: от якби ті гроші, що витрачаються на виборчу кампанію, та передати в медицину...
— На який відсоток розраховуєте?
— На який люди довірять. Ми не маємо великих капіталів, відомих спортсменів і артистів... Ми просто зустрічаємось з людьми і кажемо, чого прагнемо. А це — матеріальна підтримка інвалідів, сиріт, багатодітних родин, спортсменів, творчої молоді. Це впровадження державної програми соціальної та професійної адаптації військовослужбовців і працівників МВС, звільнених у запас. А головне — ми хочемо, щоб закони діяли...
— Якщо пройдете в раду, знову претендуватимете на заступника?
— Все залежить від того, який депутатський корпус оберуть волиняни. Твердо переконаний: у новій раді повинна бути певна кількість досвідчених депутатів, має бути поміркованість в роботі, виваженість у прийнятті рішень. Я вже 42 роки депутат, прийняв десятки тисяч людей, багатьом допоміг. Певно, волинянам іще знадобився б мій досвід...