БРАТИ НАШІ МЕНШІ: і незрячі очі можуть світитися вдячністю

Не вірите? Погляньте на оце фото нашого позаштатного кореспондента Валентина Люпи. Саме він і розповів цю історію про незрячого Хлопчика.

“Хлопчиком” назвала свого нового чотириногого друга сім’я Васильєвих із Луцька. Чи то він народився незрячим, чи втратив зір через якусь біду, але колишній господар викинув песика в болото. Блукаючи, той провалився у крижану воду. Від вірної загибелі його врятувала вчителька Ліна Миколаївна Васильєва та її син Павло. Провалюючись, вони витягли собачку й принесли його додому, ще не знаючи про його сліпоту.
Місяць Хлопчик не виходив із приміщення, поводився якось дивно, доки господарі не зрозуміли, що він незрячий. Та завдяки турботі й людській опіці пес освоївся і вже вільно почувається на подвір’ї, розпізнає своїх і “чужих”, виконує команди. Знає й сусідів, які приносять йому гостинці. І хоч він не бачить тих, хто робить йому добро, але його незрячі очі світяться вдячністю.