У неділю на автотрасі Любомль—Шацьк автомобіль «Ауді» налетів на мотоблок, у причепі якого було дев’ятеро юнаків – один з них — 17-річний Павло Гусар від отриманих травм помер у лікарні. Водій іномарки та три його пасажири з місця пригоди зникли...
А винуватці її втекли з місця події, не надавши допомоги потерпілим. Батьки та рідні потерпілих вимагають об’єктивного розслідування аварії.
У неділю, 28 вересня, близько четвертої години ранку на автотрасі Любомль—Шацьк біля села Куснище трапилась дорожньо-транспортна пригода. Автомобіль «Ауді» з транзитними номерами налетів на мотоблок, у причепі якого було дев’ятеро юнаків. В результаті наїзду хлопці постраждали, а один з них — 17-річний Павло Гусар від отриманих травм помер у лікарні. Водій іномарки та три його пасажири з місця пригоди зникли. Керував мотоблоком 20-річний Віталій Романюк. Його транспортний засіб був справним, мав на задньому бортові номер іноземного виробництва та світловідбивні знаки. Спереду мотоблока світила фара. Романюк їхав без порушень правил дорожнього руху, коли в нього на великій швидкості врізався автомобіль «Ауді». Удар був настільки сильний, що мотоблок відлетів на 25 метрів, скотившись у придорожні будяки. Юнаків розкидало по трасі, а причеп перевернувся догори і придушив Андрія Сацюка, у якого виявилося чотири переломи на одній нозі та два — на другій, причому один — відкритий. Окрім численних тілесних ушкоджень Олександр Приказюк поламав ногу та ребро, вивихнув руку, Роман Оксентюк травмував собі таз, Віталій Сулік, Віталій Романюк, Олександр Залевський, Олег та Олександр Литвинюки отримали черепно-мозкові травми, струс мозку. Найбільш важкі травми були у Павла Гусара. Постраждав також і Петро Каліхович, хоч він й не звертався до медиків. Кілька хвилин з «Ауді» ніхто не виходив, хоч водій та його пасажири добре чули зойки травмованих юнаків. Яку ж треба мати в собі черствість, щоб в той момент не протягнути руки для порятунку! Як твердять лікарі, 17-річного Павла Гусара можна було врятувати, якби йому вчасно надали допомогу. В іномарці знаходилось двоє чоловіків та дві жінки, віком до 30 років. Перелякані молодички відразу поспішили в сторону Куснища. Дуже важко, вкрай неприємно писати про дикунство, яке вчинив один з молодиків. — Де ви, придурки, взялися на нашу голову! Та ми вас позабиваємо на місці! — кричав він диким голосом. — Куди ви їхали? Якщо потрапите до лікарні, то живими звідти не вийдете! Ви ще будете за побиту машину гроші платити, бо вона коштує шість тисяч доларів. Потерпілі в один голос стверджують, як їм погрожував той молодик, який був добряче напідпитку. У темряві важко було зорієнтуватися, а ще — шок та нестерпний біль, що сковував тіло, але хлопці кажуть, що змогли б упізнати того «крикуна». Слухаючи у лікарняній палаті їх гірку розповідь, я запитував себе: звідки у цього молодого чоловіка взялася така злочинна байдужість та жорстокість до покалічених, нещасних юнаків? Не з власного ж бажання вони потрапили під колеса шаленої іномарки! Винуватці аварії хутко відкрутили на «Ауді» номерні знаки. Потерпілі стверджують, що бачили, як це робилося, і що автомобіль мав волинський номер, перші цифри якого — «015». Знервований молодик по мобільному телефону подзвонив до когось, явно не на «швидку допомогу». Через п’ятнадцять-двадцять хвилин на місце пригоди приїхав автомобіль марки ВАЗ, з якого вийшла молода жінка і почала плакати. — Що ти наробив? Ти ж людей повбивав! Викликай негайно «швидку», поки вони не повмирали, — схлипуючи від сліз, мовила вона до водія. — Ти що здуріла!? Щоб я викликав «швидку»? Мене ж за них «посадять»... — Тоді дай мобільний телефон — я сама викличу медиків. Потерпілі заявляють, що діалог цей закінчився несподівано: чоловік вдарив жінку по обличчю і голосно скомандував: «Сідай негайно в машину!» — Будьте ж людьми! Хоч одного заберіть в лікарню, бо ж повмираємо, — просив їх, задихаючись від сліз та болю Андрій Сацюк, якому водій та його пасажир зробили «милість» — підняли причеп і він виповз на узбіччя. Просили надати хоч якусь допомогу й інші травмовані хлопці, а у відповідь почули жорстоке: «Та позатихайте, ви!...» Десь через годину Віталій Сулік (з розбитою головою) зупинив першу машину, яка їхала з Любомля. Водій, ім’я та прізвище якого невідомі, проявив людяність: викликав «швидку» і забрав одного з потерпілих до лікарні. Працівники міліції знайшли в салоні «Ауді» документ — виписку на одержання зерна в приватному сільськогосподарському підприємстві «Куснищенське» мешканцю села Бірки Любомльського району Миколі Клюку. Павла Гусара хоронили у понеділок. Провести юнака в останню дорогу вийшло майже все село, а батько винуватця трагедії почав навідуватися в лікарню до його потерпілих однолітків, і переконувати їх в тому, що саме він був за кермом «Ауді», а вони — порушили правила дорожнього руху. — Він навіть казав, хто з нас і де лежав на асфальті, але ми йому не повірили, бо його за кермом іномарки не було, — говорить Олександр Залевський.За фактом ДТП порушено кримінальну справу. Вже допитано справжнього водія «Ауді», який з’явився з повинною лише після розмови слідчого з його батьком. По справі він проходить поки що як свідок. — Скоїв дорожньо-транспортну пригоду молодий чоловік, який проживає у селі Бірки, віком до 30 років, — заявив старший слідчий Любомльського райвідділу внутрішніх справ майор міліції Сергій Веремчук. — Це — злочин з необережності. Допитаний засвідчив, що саме він був за кермом «Ауді», яка налетіла на мотоблок з причепом. Водій побачив світовідбивні знаки на бортові причепа, але було вже занадто пізно, щоб уникнути наїзду. Після аварії йому стало недобре, він пішов у ліс і там втратив свідомість, а коли прийшов до тями, то потерпілих та його нібито випадкових пасажирів вже не було. Наступного дня цей чоловік поїхав до Луцька влаштовуватися на роботу, а втік з місця пригоди і не повідомив про неї тому, що злякався. Абсолютно незрозуміла така поблажливість правоохоронних органів до винуватця цієї трагедії. Адже за приховування злочину та за не надання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, передбачена кримінальна відповідальність. «В принципі — це очевидний злочин», — підтверджує слідчий Веремчук. За його словами, автомобіль «Ауді» не зареєстрований і навіть не розмитнений. Свідок стверджує, що купив іномарку біля українсько-польського кордону на нашій стороні в якогось невідомого чоловіка. І нібито протягом року (!!!) машина знаходилась в гаражі. Ці та інші свідчення винуватця аварії явно пахнуть брехнею. Батьки та рідні потерпілих вимагають об’єктивного розслідування кримінальної справи за фактом ДТП, в якій загинув один юнак, а інші дев’ятеро зазнали травм, та ще й яких важких. Люди не довіряють ні дорожній міліції, ані слідству. Вони кажуть, що «зацікавлена» сторона може «вплинути» на слідство, бо двоюрідний брат батька винного молодого чоловіка свого часу працював у ДАІ, а потім очолював у Любомлі відділення МРЕВ. Правоохоронці вже вдалися до фальсифікації. Не зрозуміло, з яких міркувань виходив старший інспектор з пропаганди Волинської окремої роти ДПС майор міліції Олег Борисевич, коли подавав засобам масової інформації недостовірну інформацію про дорожньо-транспортну пригоду. Зокрема, він стверджував, що «у причепі було троє хлопців», а «постраждало п’ятеро молодих людей». Можливо, у підрозділах правоохоронного відомства стало нормою займатися окозамилюванням, перекручуючи факти так, як «вигідно» для звіту перед вищим керівництвом... Ярослав ГАВРИЛЮК.
