У Луцьку відкрили виставку картин Олександра Ройтбурда
У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відкрили виставку «Хроніки чумного року»
Відтепер лучани мають змогу на власні очі побачити картини Олександра Ройтбурда. Відомий художник, чиї роботи представлені у багатьох музеях Європи та США (а в нас визнання приходить не інакше, як через визнання за кордоном), котраверсійна особистість, директор Одеського художнього музею, якого місцева влада спить і бачить звільненим з посади. Одним словом тільки цього досить, аби захотіти побачити твори Ройтбурда.
Разом з тим його картини змушують замислитися. Адже митець часто-густо провокує (причому вміло) глядача, аби той не був байдужим, аби рефлексував, заперечував, врешті обурювався побаченим.
Учора в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відкрили виставку Олександра Ройтбурда «Хроніки чумного часу». Представлені роботи показують як митець бачить нинішній світ, який змінюється на очах, а те, що ще вчора здавалося нереальним, нині вже стало буденним.
– Він активний громадський дія, активний блогер, інтелектуал, художник успішний, а тому, напевно, вільний, але багатьом невгодний. Він зробив з Одеського художнього музею справжній культурний центр. За його словами, питання національного музею в Одесі — це питання національної безпеки. Ми в Луцьку, але повністю погоджуємося з художником, що питання музею в нашому місці — це питання національної безпеки, – зазначила під час відкриття керуючий партнер музею Леся Корсак.
– Ліна Костенко в одному інтерв’ю сказала, що суспільство, як глухе. Ці слова як ніщо інше відображають тональність цієї виставки. Художник провокує, художник іронізує, художник глузує і чекає відгуку. Нехай це буде активне неприйняття, але від співвітчизників він чекає щирості і живого слова. Іноді він дозволяє речі, які здаються неприпустимими, але кожен з глядачів має замислитися для чого він це робить, – сказала мистецтвознавець Зоя Навроцька. – Він дозволяє собі глузувати над Караваджо, над Леонардо, провокує проти усталених і пафосних речей.
Сам художник не був присутній на виставці. Проте з ним можна було поспілкуватися через Скайп.
– Мені приємно, що поки в Одесі дехто продовжує боротьбу проти нашого музею, поки киплять політичні пристрасті, десь у паралельному всесвіті, в місті Луцьку починається виставка художника Ройтбурда, – іронізував пан Олександр. – Я дуже в роботах рідко вдаюся до прямої реакції щодо сучасності. Але іноді трапляється щось таке, що руйнує вся башту зі слонової кістки, де я сиджу, як художник. Безпрецедентні події охопили світ. Тому кілька робіт були прямими відгуками. Я працював як художник вихідного дня: вдень буває в музеї, а вечорами дозволяю собі реалізуватися, як митець.
Олександр Ройтбурд розповів, що приємно вражений тим, скільки лучан прийшли на виставку. Він зізнався, що ніколи не був у нашому місті, але хотів би приїхати. Тож, можливо, художник ще побуває на власній виставці, яка діятиме до 19 липня.
Треба сказати, що виставка викликала чимале зацікавлення. Попри карантин, побачити роботи відомого художника прийшло чимало лучан.
– Українське мистецтво недооцінене в світі. Усі своє пропагують, а хто пропагуватиме наших митців, якщо не наші музеї та галереї? – каже Леся Корсак. – Тому якщо самі не створимо музеїв, то наші художники не будуть в ціні. У нас багато талановитих митців, які не мають де виставлятися. Звісно, потрібні і галереї, але в них інші завдання. Якщо роботи закуповує музей, то це вже зовсім інший рівень. Рівень наших митців дуже високий. Але ми й самі їх не знаємо. На Волині знають волинських художників, на Львівщині – львівських. Харків – у своєму колі. А вже за межами регіону орієнтуються гірше. Тому нам треба вивчити насамперед українських художників і показати їх. А тоді з цим йти в світ.
Сучасне мистецтво має чимало поціновувачів і в Луцьку.